КАПЛУНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
каплу́н «кастрований півень; [хитрий віл; порода півня з шишкою на голові; кнур з одним ядром ЛЖит]»
через польське і, далі, старочеське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. kappūn (нвн. Kapaun) «каплун» походить від нар.-лат. cappōne(m) (зн. в. одн. від саррō «тс.»), що продовжує лат. cāpō (род. в. cāpōnis), старіше cāpus «каплун», споріднене з псл. *skopъ, *skopiti, укр. [скоп(е́ць)] «кастрований баран», ско́пи́ти «каструвати»;
появу ł у польському kapłun пояснюють зближенням з п. kapłan «священик (католицький), що не має права брати шлюб»;
пор. ч. [kaplan] «каплун», нл. ст. kapłan «тс.»;
р. каплу́н (з XVIII ст.), бр. каплу́н, п. kapłon, [kapółn], ст. (і діал.) kapłun (XV–XVIII ст.), ч. kapoun, ст. kapún, слц. kapún, вл. kapon «півень», нл. kapłon «каплун; півень», схв. кȍпӯн, ст. kapun (XVI ст.), слн. kopún;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закаплу́нити
«убити, зарізати»
закаплу́нитися
«почервоніти, як каплун»
каплу́нити
«каструвати»
(півня)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каплу́н | білоруська |
| kapon «півень» | верхньолужицька |
| cāpō (род. в. cāpōnis) | латинська |
| cāpus «каплун» | латинська |
| cappōne(m) (зн. в. одн. від саррō «тс.») | народнолатинська |
| kapłan «тс.» (ст.) | нижньолужицька |
| kapłon «каплун; півень» | нижньолужицька |
| kapłan «священик (католицький), що не має права брати шлюб» | польська |
| kapłon | польська |
| kapółn | польська |
| kapłun (діал.)(XV--XVIII ст.)(ст.) | польська |
| *skopъ | праслов’янська |
| *skopiti | праслов’янська |
| каплу́н (з XVIII ст.) | російська |
| кȍпӯн | сербохорватська |
| kapun (XVI ст.)(ст.) | сербохорватська |
| kappūn «каплун» (нвн. Kapaun) | середньоверхньнімецька |
| kapún | словацька |
| kopún | словенська |
| скоп(е́ць) «кастрований баран» | українська |
| ско́пи́ти «каструвати» | українська |
| kaplan «каплун» | чеська |
| kapoun | чеська |
| kapún (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України