КАПЛИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
капли́ця
запозичення з польської мови;
п. kaplica, (з XV ст.), [kapla], ст. kapła походить від ч. ст. kapla «каплиця» (ч. kaple), що за посередництвом давньоверхньонімецької мови (свн. kápelle : kapëlle) зводиться до слат. cappella «каплиця»;
р. [капли́ца], бр. каплі́ца, слц. kaplica;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каплица
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каплі́ца | білоруська |
| kaplica | польська |
| kapla | польська |
| kapła (ст.) | польська |
| капли́ца | російська |
| kápelle | середньоверхньнімецька |
| kapëlle | середньоверхньнімецька |
| cappella «каплиця» | середньолатинська |
| kaplica | словацька |
| kapla «каплиця» (ч. kaple), (ст.) | чеська |
капли́ця «груба квасоля» (бот.)
неясне;
закапе́лок
очевидно, пов’язане з каплиця;
можливо, виникло в середовищі семінаристів на ґрунті слат. capella «каплиця»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| capella «каплиця» | середньолатинська |
| каплиця | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України