КАПИЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ка́пиця «ремінь, що зʼєднує бич ціпа з ціпилном; [гребінь стріхи на хаті; зношена покришка хомута Я]»
ч. ст. kapicě (зменш.) «каптур», слц. [kapica] «халявка чобота; частина ціпа», вл. khapica «покришка; головний убір», нл. kapica «гарний чоловічий сюртук», болг. [ка́пица] «шапочка», м. капица «шапочка; стручок, шкаралуща; купа снопів», схв. кȁпица «шапочка», слн. kápica «тс.»;
повʼязане як зменшена форма з ка́па «покривало, попона; відлога; капор, шапка» (через переносне значення «щось, що покриває»);
п. kaріса «чернеча ряса; чернечий каптур; (ст.) верхній одяг (зокрема, мусульманських пілігримів); (ст.) головний убір польських гірників, гірничий одяг з відлогою; капиця ціпа, гребінь даху»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́пица «шапочка» | болгарська |
| khapica «покришка; головний убір» | верхньолужицька |
| капица «шапочка; стручок, шкаралуща; купа снопів» | македонська |
| kapica «гарний чоловічий сюртук» | нижньолужицька |
| kaріса «чернеча ряса; чернечий каптур; (ст.) верхній одяг (зокрема, мусульманських пілігримів); (ст.) головний убір польських гірників, гірничий одяг з відлогою; капиця ціпа, гребінь даху» | польська |
| кȁпица «шапочка» | сербохорватська |
| kapica «халявка чобота; частина ціпа» | словацька |
| kápica | словенська |
| kapicě (ст.), (зменш.) | чеська |
| ка́па «покривало, попона; відлога; капор, шапка» (через переносне значення «щось, що покриває») | ? |
капи́ця «чорний тарган, Periplaneta orientalis» (ент.)
очевидно, утворене на основі запозиченого п. kapica (перен.) «чернець; (ст.) чернеча ряса, чернечий каптур» за спільною ознакою чорного кольору;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kapica «чернець; (ст.) чернеча ряса, чернечий каптур» (перен.) | польська |
ка́пець «взуття без халяв, шкарбан; хатня туфля; [вид суконних шитих шкарпеток П»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [kapeć] «нижня частина чобота; старий подертий чобіт», kapcie (мн.) «примітивне взуття; старе зношене взуття; хатні туфлі; вид шкарпеток», [kapce] «вид валянків» походять, можливо, від уг. kapca «онуча; (ст.) повстяне взуття», яке виводять із слов. kopytьca (мн.), зменшеної форми від псл. kopyto «копито» (пор. схв. kòpica «шкарпетка; підбор на взутті», а також др. копытьце «вид взуття») або (менш імовірно) з тюрк. (чаг.) kapcak (qapsaq) «ганчірки для обгортання (ніг)»;
менш обґрунтовані інші пояснення: від рум. căpúţa «носок чобота» (Malinowski Rozprawy 17, 9), з п. [papcie] «капці» (Bern. І 484; Crânjală 304), з ч. kapě «носок чобота» (Brückner KZ 48, 173–174), з п. łapcie «лапті» під впливом п. kapka «носок взуття» (Otrębski ŻW 284), з псл. *kapьcь, похідного від кореня *kap«покривати» (Moszyński JP 39/1, 4–5);
р. [ка́пцы] «капці», слц. kapec (мн. kapce) «валянок», ч. [kapce] «вид валянків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́пиця
«капець»
капцюва́ти
«ходити в капцях»
капчири́
«вовняні панчохи, зимові штани у гуцулів»
капчу́р
«тс.»
капчу́ри
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| копытьце | давньоруська |
| kapeć «нижня частина чобота; старий подертий чобіт» | польська |
| kapce «вид валянків» | польська |
| kapcie | польська |
| papcie «капці» | польська |
| łapcie «лапті» | польська |
| kapka «носок взуття» | польська |
| kopytьca (мн.) | праслов’янська |
| kopyto «копито» (пор. схв. kòpica «шкарпетка; підбор на взутті», а також др. копытьце «вид взуття»)(менш імовірно) | праслов’янська |
| *kapьcь | праслов’янська |
| *kap «покривати» | праслов’янська |
| ка́пцы «капці» | російська |
| căpúţa «носок чобота» | румунська |
| kòpica | сербохорватська |
| kapec «валянок» (мн. kapce) | словацька |
| kapcak «ганчірки для обгортання (ніг)» (чаг.)(qapsaq) | тюркські |
| qapsaq | тюркські |
| kapca «онуча; (ст.) повстяне взуття» | угорська |
| kapě «носок чобота» | чеська |
| kapce «вид валянків» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України