КАНЮКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кана́ти «докучливо, набридливо просити»
повʼязується з ка́ня «хижий птах, схожий на шуліку», р. каню́к «польовий шуліка з неприємним криком»;
у такому разі спочатку означало «скиглити, як каня»;
р. каню́чить, бр. ка́нькаць «канючити», цсл. канити «докучати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́нькати
«тс.»
каню́ка
«набридливий прохач»
каню́чити
«настирливо, жалібно просити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́нькаць «канючити» | білоруська |
| каню́к «польовий шуліка з неприємним криком» | російська |
| каню́чить | російська |
| канити «докучати» | церковнослов’янська |
| ка́ня «хижий птах, схожий на шуліку» | ? |
ка́ня «хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку, Milvus; мишоїд, Buteo» (орн.)
псл. kanja, звуконаслідувальне утворення, повʼязане з характером крику птаха;
можливо, споріднене з лат. сісōnіа «лелека», двн. huon «курка», гот. hana «півень», лат. саnо «співаю», гр. καναχίζω «звучу», καναχή «звук, шум», дінд. kankáḥ «чапля»;
р. каню́к(а) «польовий шуліка з неприємним криком; вид невеликої сови», [ка́ня] «тс.», бр. ка́ня «чайка (звичайна)», [ка́на] «тс.», п. kania «шуліка», [kaniuk] «сокіл, кібчик», ч. káně «мишоїд», слц. kaňa «тс.», вл. нл. kanja «шуліка червоний», болг. [ка́ня] «шуліка», схв. кȁња «шуліка, мишоїд, кібчик», слн. kánja, kȃnjec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́нькати
«кричати»
(про каню)
каню́к
«птах родини яструбових»
каню́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́ня «чайка (звичайна)» | білоруська |
| ка́на «тс.» | білоруська |
| ка́ня «шуліка» | болгарська |
| kanja «шуліка червоний» | верхньолужицька |
| hana «півень» | готська |
| καναχίζω «звучу» | грецька |
| καναχή «звук, шум» | грецька |
| huon «курка» | давньоверхньонімецька |
| kankáḥ «чапля» | давньоіндійська |
| сісōnіа «лелека» | латинська |
| саnо «співаю» | латинська |
| kanja «шуліка червоний» | нижньолужицька |
| kania «шуліка» | польська |
| kaniuk «сокіл, кібчик» | польська |
| kanja | праслов’янська |
| каню́к(а) «польовий шуліка з неприємним криком; вид невеликої сови» | російська |
| ка́ня «тс.» | російська |
| кȁња «шуліка, мишоїд, кібчик» | сербохорватська |
| kaňa «тс.» | словацька |
| kánja «тс.» | словенська |
| kȃnjec «тс.» | словенська |
| káně «мишоїд» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України