КАНЦЕЛЯРИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
канцеля́рія
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
пізньолат. cancellaria походить від лат. cancellārius «воротар; писар; начальник канцелярії», повʼязаного з cancelli (мн.) «решітка, огорожа, загородка; поміст для обнародування розпоряджень властей», зменш. від cancer «решітка», carcer «тс.»;
р. канцеля́рия, бр. канцыля́рыя, п. kancelaria, ч. kancelář, слц. kancelária, болг. канцела́рия, м. канцеларија, схв. канцелàрија, слн. kancelaríja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
канцеляри́зм
канцеляри́ст
канцелярі́йний
канцеля́рщина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канцыля́рыя | білоруська |
| канцела́рия | болгарська |
| cancellārius «воротар; писар; начальник канцелярії» | латинська |
| cancer «решітка» | латинська |
| carcer «тс.» | латинська |
| канцеларија | македонська |
| cancellaria | пізньолатинська |
| kancelaria | польська |
| канцеля́рия | російська |
| канцелàрија | сербохорватська |
| kancelária | словацька |
| kancelaríja | словенська |
| kancelář | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України