КАНТАРКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ка́нта́р «вуздечка»
запозичення з угорської мови;
уг. kantár «вуздечка» походить з тюркських мов;
тур. kantarma «вудила», чаг. kantar «тс.» споріднені з монг. qantar(i) «чіпляти вудила до луки сідла»;
бр. ка́нтар «вуздечка», ст. канторъ (1616), п. kantar, [kantor, kentar, kętar, kandara], ч. kantár, ст. kandárek, слц. kantár, вл. kandara, схв. ст. кантар «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закантарюва́ти
«накласти віжки»
канта́рка
канта́рок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́нтар «вуздечка» | білоруська |
| канторъ (1616), (ст.) | білоруська |
| kandara | верхньолужицька |
| qantar(i) «чіпляти вудила до луки сідла» | монгольська |
| kantar | польська |
| kantor | польська |
| kentar | польська |
| kętar | польська |
| kandara | польська |
| кантар «тс.» (ст.) | сербохорватська |
| kantár | словацька |
| kantarma «вудила» | турецька |
| kantár «вуздечка» | угорська |
| kantar «тс.» | чагатайська |
| kantár | чеська |
| kandárek (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України