КАНДЕЛЯБРАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
канделя́бр
запозичення з французької мови;
фр. candélabre походить від лат. candēlābrum «свічник, канделябр», похідного від candēla «свічка», повʼязаного з candeo, -ēre «бути білим, блищати, сяяти», спорідненим з гр. κάνδαρος «вугіль», дінд. candati «освітлює», алб. hane, hene «місяць»;
р. канделя́бр, ст. канделабра (1499, з лат.), бр. кандэля́бр, п. kandelabr, ч. kandelábr, слц. слн. kandeláber, болг. кандела́бър, м. кандела́бар, схв. кандèлāбар;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hane | албанська |
| hene «місяць» | албанська |
| кандэля́бр | білоруська |
| кандела́бър | болгарська |
| κάνδαρος «вугіль» | грецька |
| candati «освітлює» | давньоіндійська |
| candēlābrum «свічник, канделябр» | латинська |
| candēla «свічка» | латинська |
| -ēre «бути білим, блищати, сяяти» | латинська |
| кандела́бар | македонська |
| kandelabr | польська |
| канделя́бр | російська |
| канделабра (1499, з лат.), (ст.0 | російська |
| кандèлāбар | сербохорватська |
| kandeláber | словацька |
| kandeláber | словенська |
| candélabre | французька |
| kandelábr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України