КАМІННІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ка́мінь
псл. kamy, зн. в. kamenь, род. в. kamene;
споріднене з двн. днн. hamar «молот», дісл. hamarr «тс.; скеля» (іє. *k῀am-);
в інших індоєвропейських мовах відповідні слова виявляють корінь у звуковій формі *akm- (*ak῀m-): лит. akmuõ «камінь», лтс. akmens «тс.», дінд. áśmā, áśman- «камінь, скеля; небо», ав. asman- «тс.», гр. ἄκμω «ковадло; небо»;
цей корінь є похідним від іє. *аk῀-, *оk῀- «гострий»;
у такому разі значення «камінь» у кореня *аk῀m- є вторинним, воно розвинулось на основі давнішого значення «щось гостре» у звʼязку з використанням камʼяних знарядь;
р. бр. ка́мень, др. камы (камень), род. в. камене, п. kamień, ч. kámen, слц. kameň, вл. нл. kamjeń, полаб. komói̯ (*kamy), болг. м. ка́мен, схв. кȁмēн, слн. kámen, стсл. камы, род. в камене;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закамʼяні́лий
закамені́лий
камʼянец
«кісточка вишень і інших ягід»
камʼяни́стий
камʼяни́ти
камʼяни́ця
«камʼяна будівля; мурований будинок; [пастка для горобців з пʼяти цеглин]»
камʼяни́чин
«мешканець міста, камʼяного будинку»
камʼяни́чний
камʼяни́ще
«каменоломня»
камʼяні́ти
ка́мʼянка
«брукований шлях; банна піч для пари; камʼяний посуд»
камʼянки
«сорт твердих груш»
камʼянува́тий
камʼянщани́н
«тс.»
камене́ц
«щебінь»
камени́на
«камінь»
камени́стий
ка́мени́ця
«камʼяна будівля; мурований будинок»
камені́ти
ка́менка
«брукований шлях»
ка́менный
каменува́ти
«бити камінням»
(заст.)
каменю́ка
каменю́ччя
каменя́р
каменя́рня
«родовище каменю, карʼєр, каменоломня»
каменя́рство
каменя́стий
каменя́ччя
ка́мінка
«фаянс»
камі́нний
камі́ння
камі́нчастий
камі́ньщик
«той з рибалок, який викидає у воду і виймає з води важкі привіски до невода»
каміньщикува́ти
«бити камінь для продажу»
каміню́ка
каміню́ччя
каміня́ччя
обкаменува́ти
«обкласти камінням»
окамʼяні́лий
окамені́лий
скамʼяні́лий
скамʼяні́ння
скамені́лий
скамені́ння
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
asman- «тс.» | авестійська |
ка́мень | білоруська |
ка́мен | болгарська |
kamjeń | верхньолужицька |
ἄκμω «ковадло; небо» | грецька |
hamar «молот» | давньоверхньонімецька |
áśmā | давньоіндійська |
áśman- «камінь, скеля; небо» | давньоіндійська |
hamarr «тс.; скеля» (іє. *k῀am-) | давньоісландська |
hamar «молот» | давньонижньонімецька |
камы (камень) | давньоруська |
камень | давньоруська |
*k῀am- | індоєвропейська |
*аk῀- | індоєвропейська |
*оk῀- «гострий» | індоєвропейська |
*аk῀m- | індоєвропейська |
akmens «тс.» | латиська |
akmuõ «камінь» | литовська |
ка́мен | македонська |
kamjeń | нижньолужицька |
komói̯ (*kamy) | полабська |
kamień | польська |
kamy | праслов’янська |
ка́мень | російська |
кȁмēн | сербохорватська |
kameň | словацька |
kámen | словенська |
камы | старослов’янська |
kámen | чеська |
гама́рня «металоплавильна майстерня»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. заст. hamernia «металообробний завод», hamer «тс.» походить від нім. Hámmerwerkstatt «кузня, ковальський цех», що складається з основ іменників Hámmer «молоток», спорідненого з псл. kamy, укр. ка́мінь, і Wérkstatt «майстерня»;
бр. [гама́рня];
Фонетичні та словотвірні варіанти
гамари́ти
«плавити»
гама́рник
гамарова́ти
«займатися котлярством»
гама́рство
гама́рь
«молот; котляр; мідник»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гама́рня | білоруська |
Hámmerwerkstatt «кузня, ковальський цех» | німецька |
hamernia «металообробний завод» | польська |
kamy | праслов’янська |
ка́мінь | українська |
hamernia «металообробний завод» | ? |
hamer «тс.» | ? |
Hámmer «молоток» | ? |
Wérkstatt «майстерня» | ? |
ге́мер «великий молот, яким розбивають камінь»
нвн. Hámmer «молот» споріднене з псл. kamy, укр. ка́мінь;
запозичення з німецької мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ге́мир
«велика сокира; дрючок, палиця»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Hámmer «молот» | нововерхньонімецька |
kamy | праслов’янська |
ка́мінь | українська |
ломи́камінь «Saxifraga L.» (бот.)
складне утворення з основ ломи́ти і ка́мінь, що виникло як калька латинської наукової назви Saxifraga, утвореної з основ іменника saxum «скеля, камінь» і дієслова frangere «ламати»;
назва зумовлена, очевидно, лікарськими властивостями рослини, яка використовується для руйнування каменів у печінці і нирках (Machek Jm. rostl. 97);
назву пояснюють також тим, що деякі види родини Saxifraga poстуть на кам’яних породах і руйнують їх;
р. камнело́мка, бр. каменяло́мнік, п. łomikamień, łamikamień, ч. lomikámen, слц. lomikameň «тс.», слн. lomikamen «гадючник шестипелюcтковий, Filipendula hexapetala Gilib.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ломикамене́ві
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каменяло́мнік | білоруська |
saxum «скеля, камінь» | латинська |
frangere «ламати» | латинська |
Saxifraga | латинська |
łomikamień | польська |
łamikamień | польська |
камнело́мка | російська |
lomikameň «тс.» | словацька |
lomikamen «гадючник шестипелюcтковий, Filipendula hexapetala Gilib.» | словенська |
ломи́ти | українська |
ка́мінь | українська |
lomikámen | чеська |
скаменю́шник «домовик»
пов’язується з ка́мінь;
характер семантичного зв’язку неясний;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка́мінь | ? |
кам'яниця «костяниця, Rubus saxatilis L.» (бот.)
похідні утворення від камінь (каміне́ць «кісточка у плоді рослини»);
назви зумовлені наявністю в ягоді костяниці порівняно великої кісточки;
р. [камени́к] «костяниця», [камени́ка] «тс.; морошка, Rubus chamaemorus L.; ожина, Rūbus L.», [камени́ца] «костяниця; морошка», [ка́менка] «костяниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
камʼянка
«тс.»
ка́мени́ця
«тс. Г; брусниця, Vaccinium vitis idaea L. ВеНЗн»
камінки́
«брусниця»
камінці́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
камени́к «костяниця» | російська |
камени́ка «тс.; морошка, Rubus chamaemorus L.; ожина, Rūbus L.» | російська |
камени́ца «костяниця; морошка» | російська |
ка́менка «костяниця» | російська |
камінь (каміне́ць «кісточка у плоді рослини») | ? |
кани́ця «дитяча гра з камінцями»
очевидно, результат спрощення не засвідченого в цьому значенні слова *кам(е)ниця, похідного від камінь (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*кам(е)ниця | ? |
камінь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України