КАМФОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
камфо́ра́
запозичення з німецької чи італійської мови;
нім. Kampfer «камфора», іт. canfora, ст. caffura «тс.» походять від лат. camphora, яке зводиться до ар. kāfū́r (пор. гебр. kōpher «смола») або пракритськ. kaṃpura, дінд. karpū́raḥ, kappū́raḥ;
р. камфара́, ка́мфора, бр. ка́мфара́, камфо́ра, п. kamfora, вл. kamfer, болг. м. ка́мфор, схв. кȃмфор, слн. káfra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
камфо́ра
( 1627)
камфорі́вка
камфоро́вець
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kāfū́r (пор. гебр. kōpher «смола») | арабська |
| ка́мфара́ | білоруська |
| камфо́ра | білоруська |
| ка́мфор | болгарська |
| kamfer | верхньолужицька |
| kōpher | гебрайська |
| karpū́raḥ | давньоіндійська |
| kappū́raḥ | давньоіндійська |
| canfora | італійська |
| caffura «тс.» (ст.) | італійська |
| camphora | латинська |
| ка́мфор | македонська |
| Kampfer «камфора» | німецька |
| kamfora | польська |
| камфара́ | російська |
| ка́мфора | російська |
| кȃмфор | сербохорватська |
| káfra | словенська |
| kaṃpura | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України