КАМИЛАВКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
камила́вка «головний убір (з оксамиту) православних священиків»
через церковнословʼянське посередництво запозичене з середньогрецької мови;
сгр. καμηλαυ̃κα, καμηλαύκιον «тс.» (первісно «виготовлений з верблюжої шерсті (для захисту від спеки)») повʼязане з гр. κάμηλος «верблюд(иця)», запозиченим із семітських мов (пор. гебр. gāmāl, ар. jámal «тс.»);
р. камила́вка, бр. каміла́ўка, болг. калима́вка, м. камилавка, схв. камùлāвка, цсл. ҝамилавка «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| jámal | арабська |
| каміла́ўка | білоруська |
| калима́вка | болгарська |
| gāmāl | гебрайська |
| κάμηλος «верблюд(иця)» | грецька |
| камилавка | македонська |
| камила́вка | російська |
| камùлāвка | сербохорватська |
| καμηλαυ̃κα | середньогрецька |
| καμηλαύκιον «тс.» (первісно «виготовлений з верблюжої шерсті (для захисту від спеки) | середньогрецька |
| ҝамилавка «тс.» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України