КАЛІГРАФІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
калігра́фія
запозичення з грецької мови;
гр. καλλιγραφία «гарний почерк; мистецтво красиво писати», καλλιγράφος «той, хто гарно пише» утворені з основ прикметника καλός «красивий» і дієслова γράφω «пишу»;
р. каллигра́фия, бр. калігра́фія, п. слц. kaligrafia, ч. kaligrafie, вл. kaligrafija, болг. калигра́фия, м. калиграфија, схв. калигрàфија, слн. kaligrafíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
калігра́ф
каліграфі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калігра́фія | білоруська |
| калигра́фия | болгарська |
| kaligrafija | верхньолужицька |
| καλλιγραφία «гарний почерк; мистецтво красиво писати» | грецька |
| καλλιγράφος «той, хто гарно пише» | грецька |
| καλός «красивий» | грецька |
| γράφω «пишу» | грецька |
| калиграфија | македонська |
| kaligrafia | польська |
| каллигра́фия | російська |
| калигрàфија | сербохорватська |
| kaligrafia | словацька |
| kaligrafíja | словенська |
| kaligrafie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України