КАЛІГРАФІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
калігра́фія
запозичення з грецької мови;
гр. καλλιγραφία «гарний почерк; мистецтво красиво писати», καλλιγράφος «той, хто гарно пише» утворені з основ прикметника καλός «красивий» і дієслова γράφω «пишу»;
р. каллигра́фия, бр. калігра́фія, п. слц. kaligrafia, ч. kaligrafie, вл. kaligrafija, болг. калигра́фия, м. калиграфија, схв. калигрàфија, слн. kaligrafíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
калігра́ф
каліграфі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
калігра́фія | білоруська |
калигра́фия | болгарська |
kaligrafija | верхньолужицька |
καλλιγραφία «гарний почерк; мистецтво красиво писати» | грецька |
καλλιγράφος «той, хто гарно пише» | грецька |
καλός «красивий» | грецька |
γράφω «пишу» | грецька |
калиграфија | македонська |
kaligrafia | польська |
каллигра́фия | російська |
калигрàфија | сербохорватська |
kaligrafia | словацька |
kaligrafíja | словенська |
kaligrafie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України