КАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

кал «екскременти; бруд»

псл. кalъ;
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з гр. πηλός (παλός) «глина, болото, мул, багно» і зводиться до іє. *ka-lo-s (Meillet Études 418; Bern. I 475–476; Преобр. І 287; Machek ESJČ 235–236), однак гр. πηλός може бути повʼязаним і з лат. palleo «блідну» (Walde–Hofm. II 239–240), що робить це припущення непевним;
шукають пояснення також у звʼязку з назвами кольорів і плям (Фасмер II 163; Holub–Kop. 160; Fick BB 2, 197; Bezzenberger BB 16, 246; Pokorny 547–548; Trautmann 113–114) і зводять до іє. *kālos, наявного у лит. kalýbas (kalývas) «який має білу шию» (про собак), лат. cālidus «із світлою плямою на лобі» (про коней), cālīgō «темнота, туман», гр. κηλάς (κᾱλίς) «пляма, бруд», дінд. kālaḥ «синьо-чорний», kalaṅkam «пляма»;
малопереконливе припущення (Brückner 214) про звʼязок з лат. squalus «брудний»;
р. бр. кал «екскременти», п. kał «тс.; (ст.) болото, трясовина; гуща», ч. слц. kal «рідке болото, бруд; осад, гуща», болг. кал «тс.», м. кал «бруд, сірка (у вусі)», схв. кȁо, кȃл «болото, мул, калюжа», слн. kál «тс.», kalja «бруд на тілі», стсл. калъ «болото, бруд»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зака́лець
ка́вни́й
калани́ця «яма чи ящик для розведення вапна»
калениця «посудина для розведення глини»
кали́ло «бруд»
кали́нник «заглибина під лавою або посудина, в якій зберігається біла глина»
кали́нниця
кали́ти «білити (вапном, білою глиною)»
ка́лко «тс.»
ка́лни́й «тс.»
ка́льни́й «брудний»
кальни́к «тс.»
ка́льно «брудно»
калю́ка «сильний бруд»
каляни́ця «дьоготь, що стікає з коліс»
каля́ти «бруднити»
ро́зкаль «бездоріжжя»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кал «екскременти» білоруська
кал «тс.» болгарська
πηλός «глина, болото, мул, багно» (παλός) грецька
κηλάς «пляма, бруд» (κᾱλίς) грецька
κᾱλίς грецька
kālaḥ «синьо-чорний» давньоіндійська
kalaṅkam «пляма» давньоіндійська
*k<SUP>u̯</SUP>a-lo-s індоєвропейська
*kālos індоєвропейська
palleo «блідну» латинська
cālidus «із світлою плямою на лобі» (про коней) латинська
cālīgō «темнота, туман» латинська
squalus «брудний» латинська
kalýbas «який має білу шию» (kalývas)(про собак) литовська
kalývas литовська
кал «бруд, сірка (у вусі)» македонська
kał «тс.; (ст.) болото, трясовина; гуща» польська
кalъ праслов’янська
кал «екскременти» російська
кȁо сербохорватська
кȃл «болото, мул, калюжа» сербохорватська
kal «рідке болото, бруд; осад, гуща» словацька
kál «тс.»«бруд на тілі» словенська
kalja «тс.»«бруд на тілі» словенська
калъ «болото, бруд» старослов’янська
kal «рідке болото, бруд; осад, гуща» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України