КАЛОША — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

нім. Kalósche, Galósche походить від фр. galoche «галоша», етимологія якого остаточно не зʼясована;

повʼязується з лат. calopus «копил», calopodia «деревʼяні сандалії», що зводяться до гр. καλόπους, καλόποδος «шевський копил, деревʼяне взуття» (Преобр. І 287; Sławski II 31–32; Holub–Lyer 177; БЕР І 227);

виводиться також від пізньолат. gallicula «малі сандалії», повʼязаного з лат. (solla) gallica «(сандалія) галльська» (вид взуття у галлів) (Matzenauer 164; Karłowicz SWO 211; Kluge–Mitzka 229–230; Dauzat 352);

р. кало́ша, гало́ша, бр. гало́ш, заст. гальо́ш, п. kalosz, ст. galosz, ч. galoše, kaloše, слц. galoša, kaloša, вл. galoša, болг. м. гало́ш, схв. галòша, гàлоша, слн. galóša;

здебільшого вважається давнім запозиченням з романських мов;

зіставляється з фріульськ. tχaltse «панчоха», ретороманськ. chotscha «тс.», що походять від лат. саlсеа «тс.» (Трубачев ВЯ 1959/1, 26; Рот Мовозн. 1967/6, 14; ЭССЯ 8, 56; 10, 154), або безпосередньо з лат. саlсеа (Фасмер II 297; Mikkola Berühr. 124; Torbiörnsson LM І 83);

р. [коло́ша] «штанина», бр. кало́ша, п. [kołosza] «тс.», [chołosznie] «полотняні селянські штани» (з укр.), болг. кла́шня «груба тканина», клашни́к «верхній одяг без рукавів», м. клашна «домоткане сукно», клашеник «жіноча безрукавка (з домотканого сукна)», клашник «тс.», схв. клȁшњак «вид панчохи», клȁшње (заст.) «рідка тканина (в одну нитку)»;