КАЛАМУТТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

каламу́ть «мутна рідина»

складне утворення з основ кал «бруд» і мут-ний (мут-ити);
значення «баламутити» розвинулось пізніше;
р. [каламу́т] «баламут; безладдя, сварка», [каламу́тить] «мутити (воду); баламутити», бр. каламу́ць, каламу́ціць, п. [kałamucić, kałamęcić], слц. [kalamuta] «безладдя, сумʼяття; дурниці; дурень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

каламі́тний «каламутний»
каламу́т «неприємність, клопіт, сварка; [баламут]»
каламу́та «тс.; клопіт; сварка»
каламу́тити
каламу́тити
каламу́тний
каламу́тник «баламут»
каламутні́ти
каламутні́шати
каламутнува́тий
каламу́ття «каламуть»
калому́т «каламут»
калому́тен «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каламу́ць білоруська
каламу́ціць білоруська
kałamucić польська
kałamęcić польська
каламу́т «баламут; безладдя, сварка» російська
каламу́тить «мутити (воду); баламутити» російська
kalamuta «безладдя, сумʼяття; дурниці; дурень» словацька
кал «бруд» ?
мут-ний (мут-ити) ?
значення «баламутити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України