КАЛАБАЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
калаба́ли́к «гармидер, галас; сварка Ж; клопіт, колотнеча Mo»
запозичення з тюркських мов;
тур. kalabalık «натовп, метушня, сумʼяття», kalaba «перевага, велика кількість», крим.-тат. калабалык (халабалык) «велика кількість, натовп» походять від ар. galaba «перевага; перемога»;
р. калабалы́к, «сумʼятиця, безлад», болг. калабалъ́к «натовп, зборище людей; голосні розмови, гамір», м. калабалак «натовп; сумʼяття; біганина», схв. калабàлук «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каба́ли́к
«клопіт, метушня»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| galaba «перевага; перемога» | арабська |
| калабалъ́к «натовп, зборище людей; голосні розмови, гамір» | болгарська |
| калабалык «велика кількість, натовп» (халабалык) | кримсько-татарська |
| калабалак «натовп; сумʼяття; біганина» | македонська |
| калабалы́к «сумʼятиця, безлад» | російська |
| калабàлук «тс.» | сербохорватська |
| kalabalık «натовп, метушня, сумʼяття» | турецька |
| kalaba «перевага, велика кількість» | турецька |
халаба́йдати «змішувати, мішати»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення на основі холиба́ти «хитати», колиба́ти «тс.»;
не виключений також зв’язок із [калаба́й] «гультяй, ледащо», [калаба́ли́к] «гармидер, колотнеча»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| холиба́ти «хитати» | ? |
| колиба́ти «тс.» | ? |
| калаба́й «гультяй, ледащо» | ? |
| калаба́ли́к «гармидер, колотнеча» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України