КАЗАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
каза́х
запозичення з казахської мови;
каз. ӄазаӄ «казах» споріднене з чаг. казак «тс.; вільна, незалежна людина; шукач пригод, волоцюга», тат. казак «неодружений»;
заміна кінцевого к на x відбулась на словʼянському ґрунті;
р. бр. болг. каза́х, п. ч. слц. Kazach, схв. Кàзāх;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кайза́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каза́х | білоруська |
| каза́х | болгарська |
| ӄазаӄ «казах» | казахська |
| Kazach | польська |
| каза́х | російська |
| Кàзāх | сербохорватська |
| Kazach | словацька |
| казак «неодружений» | татарська |
| казак «тс.; вільна, незалежна людина; шукач пригод, волоцюга» | чагатайська |
| Kazach | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України