КАЗАНА — ЕТИМОЛОГІЯ
каза́н
запозичення з тюркських мов;
тур. kazan, крим.-тат. тат. кирг. телеут. шор. казан походить від тюрк. *kāzγan (‹*kaŕγan), спорідненого з монг. qarum «казан», тур. kazmak «копати, довбати»;
р. діал. бр. болг. м. каза́н, п. [kazan] (з укр.), схв. кàзан «казан, басейн, резервуар», слн. kázan «солдатський казанок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
казани́на
«поганенький казан»
казанки́
«вид узору на великодній писанці»
каза́нна
казано́к
казаня́р
показа́нщина
«податок з казана (за викурювання горілки)»
(іст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каза́н | білоруська |
каза́н | болгарська |
казан | киргизька |
казан | кримсько-татарська |
каза́н | македонська |
qarum «казан» | монгольська |
kazan (з укр.) | польська |
каза́н (діал.) | російська |
кàзан «казан, басейн, резервуар» | сербохорватська |
kázan «солдатський казанок» | словенська |
казан | татарська |
казан | телеутський |
kazan | турецька |
kazmak «копати, довбати» | турецька |
*kāzγan (‹*kaŕγan) | тюркські |
*kaŕγan | тюркські |
казан | шорська |
ґавду́н «великий некрасивий горщик»
неясне;
можливо, пов’язане з болг. гаваза́ «глиняна посудина», яке зіставляється з гр. γαβάθα «дерев’яний посуд; глибока глиняна миска»;
може бути також результатом контамінації молд. гавано́с «банка, горщик» і молд. [хладо́н] «глечик» (Мельничук Молд. эл. 165);
форма ґавзу́н могла виникнути під впливом каза́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґавзу́н
«великий горщик»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гаваза́ «глиняна посудина» | болгарська |
γαβάθα «дерев’яний посуд; глибока глиняна миска» | грецька |
гавано́с «банка, горщик» | молдавська |
хладо́н «глечик» | молдавська |
ґавзу́н | українська |
каза́н | українська |
ґаладза́н «великий горщик»
результат контамінації слів [ґалаґа́н (галага́н) «великий мідний горщик» і каза́н (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ґалаґа́н «великий мідний горщик» (галага́н) | українська |
каза́н | українська |
галага́н | українська |
каца́н «великий горщик»
очевидно, результат контамінації слів [ґаладза́н] «тс.» і каза́н (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ґаладза́н «тс.» | ? |
каза́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України