КАЖАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кажа́н «летюча миша, Vespertilio» (зоол.)
похідне утворення від [ко́жа] «шкіра»;
назва зумовлена тим, що роль крил у кажана виконують шкіряні перетинки;
у першому складі о перейшло в а під впливом наголошеного а наступного складу, як у словах бага́тий, хазя́їн, халя́ва;
р. кожа́н, [ко́жаник] «кажан», [ко́жаница], бр. кажа́н, п. [każan] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кажаненя́
«маля кажана»
кажа́нка
«самка кажана»
кожа́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кажа́н | білоруська |
każan «тс.» | польська |
ко́жа «шкіра» | російська |
кожа́н | російська |
ко́жаник «кажан» | російська |
ко́жаница | російська |
бага́тий | ? |
хазя́їн | ? |
халя́ва | ? |
коржє́н «кажан, лилик, Vespertilio L.» (зоол.)
очевидно, фонетичний варіант діалектної назви [кожєн] «тс.», що відповідає літературному кажа́н (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кожєн «тс.» (діал.) | українська |
кажа́н | українська |
кала́ч
псл. kolačь «печений хліб круглої форми», похідне утворення від kolo «коло»;
пор. ч. (мор.) [koło] «калач, що дається челяді за службу», болг. [коло] «калач», р. [колесо́] «великий калач, круглий житній хліб», схв. [колак]=кòлāч, болг. [кола́к], кола́ч, м. колак «обрядовий хліб, яким запрошують на весілля; бублик»;
назву утворено відповідно до округлої форми печива, що мала первісно обрядове значення (коло як символ щастя);
зміна кореневого о в а відбулась перед наступним складом з наголошеним а, як у словах бага́тий, кажа́н, хазя́їн та ін;
припущення про запозичення форми з середньогрецького або романського джерела (Фасмер ГСЭ 3, 104; Bern. І 541; Karłowicz SWO 290; Korsch AfSlPh 9, 17–18) необґрунтовані;
р. кала́ч, кола́ч «круглий крендель, плетена булочка з білої муки», бр. кала́ч, др. колачь «тс.», п. kołacz «тс.; обрядовий весільний хліб круглої форми; макухи, збиті в круглу балабуху», ч. koláč «пиріг; [круглий очіпок]; (ст.) плата, нагорода, вид податку», слц. koláč «здобна булка, пиріг», вл. kołač «круглий білий хліб», нл. kółac «тс.», болг. кола́ч «обрядовий круглий хліб, перепічка», м. колач «тс.», схв. кòлāч «білий хліб у формі персня (обрядовий дар при відвідинах); перепічка; подарунок (за добру новину)», слн. koláč «білий круглий хліб (обрядовий); кругла плоска посудина для вина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кала́чиком
кала́чини
«четвертий день весілля в Галичині, коли молоді дістають подарунки»
кала́чник
«пекар»
кала́шник
«тс.»
кола́ч
«калач; варений овечий сир круглої форми; глиняна посудина на горілку у формі кола; перевесло»
колачи́ння
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кола́ч «круглий крендель, плетена булочка з білої муки» | арабська |
кала́ч | білоруська |
коло «калач» | болгарська |
кола́к | болгарська |
кола́ч | болгарська |
кола́ч «обрядовий круглий хліб, перепічка» | болгарська |
kołač «круглий білий хліб» | верхньолужицька |
колачь «тс.» | давньоруська |
колак «обрядовий хліб, яким запрошують на весілля; бублик» | македонська |
колач «тс.» | македонська |
kółac «тс.» | нижньолужицька |
kołacz «тс.; обрядовий весільний хліб круглої форми; макухи, збиті в круглу балабуху» | польська |
kolačь «печений хліб круглої форми» | праслов’янська |
kolo «коло» | праслов’янська |
колесо́ «великий калач, круглий житній хліб» | російська |
кала́ч | російська |
колак | сербохорватська |
кòлāч «білий хліб у формі персня (обрядовий дар при відвідинах); перепічка; подарунок (за добру новину)» | сербохорватська |
koláč «здобна булка, пиріг» | словацька |
koláč «білий круглий хліб (обрядовий); кругла плоска посудина для вина» | словенська |
koło «калач, що дається челяді за службу» (мор.) | чеська |
koláč «пиріг; [круглий очіпок]; (ст.) плата, нагорода, вид податку» | чеська |
бага́тий | ? |
кажа́н | ? |
хазя́їн | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України