КАДУБ — ЕТИМОЛОГІЯ
ка́діб «велика діжка; [колодязьний зруб з цілого пня]»
пн.-псл. *ka-dьl̥bъ, утворене з компонента *ka(*ko), наявного також у словах каблу́к, коверза́, і основи дієслова *dьl̥bti «довбати»;
менш обґрунтованими є спроби реконструкції псл. *kadь-dьlbъ (Trautmann Göttingische Gelehrte Anzeigen 1911, 258; Георгиев БЕ 1978/3, 201; Винник 99), яке не пояснює всіх значень, або ж як запозичення з турецької мови (Karłowicz SWO 238);
р. [ка́долб] «видовбана з дерева посудина», [ка́долба, ка́долбь] «тс.», бр. ка́даўб «бочка, видовбана з стовбура дерева», п. kadłub «тулуб», ст., діал. «видовбаний пень, колода», ч. kadlub «велика посудина, видовбана із стовбура; форма для лиття, взірець, схема», мор. [kadłub] «видовбаний пень для зберігання зерна; грудна клітка; вбита гуска без крил і шиї», слц. kadlub «цямрина криниці; форма для лиття; живіт», вл. kadołb «димар», нл. ст. kadlub «видовбаний пень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́давбень
кадавбе́ць
«тс.»
ка́дівб
«тс.»
ка́доб
«частина комори; стара бочка для попелу; тулуб»
ка́дов
«велика бочка, видовбана з дерева для зберігання хліба»
ка́довб
«кадіб»
кадовбе́ц
«видовбана деревʼяна сільниця»
ка́дуб
«тс.; [польова криниця Пит. іст. і діал.; тулуб Ж]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́даўб «бочка, видовбана з стовбура дерева» | білоруська |
| kadołb «димар» | верхньолужицька |
| kadłub «видовбаний пень для зберігання зерна; грудна клітка; вбита гуска без крил і шиї» | моравське |
| kadlub «видовбаний пень» (ст.) | нижньолужицька |
| kadłub «тулуб» | польська |
| *kadь-dьlbъ | праслов’янська |
| ка́долб «видовбана з дерева посудина» | російська |
| ка́долба | російська |
| ка́долбь «тс.» | російська |
| kadlub «цямрина криниці; форма для лиття; живіт» | словацька |
| kadlub «велика посудина, видовбана із стовбура; форма для лиття, взірець, схема» | чеська |
| *ka-d<SUP>ь</SUP>l̥bъ | ? |
| *ka(*ko) | ? |
| *d<SUP>ь</SUP>l̥bti «довбати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України