КАДКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́дка «діжка; [футляр над жорнами у водяному млині]»

запозичене в старословʼянську і давньоруську мови з грецької;
гр. κάδι(ον), зменш. від κάδος «глек, відро, бочка», походить від гебр. kad «деревʼяне відро, цебер», спорідненого з ар. kādūs «тс.»;
непереконлива думка (Machek ESJČ 234) про споконвічну спорідненість з гр. κηϑίς «урна для голосування» і про походження від іє. *ḳādh-;
р. ка́дка, [кадь, каду́шка], бр. ка́дка, кадзь, др. кадь, п. kadź, ч. kádʼ, слц. kadʼa [kiad, kadʼ], вл. kadź, нл. ст. kaź, болг. [кад] «бочка», [ка́да] «тс.», схв. кàда «велика посудина; вид ванни», ст. кад «велика деревʼяна посудина», слн. kàd «кадка, ванна», стсл. кадь «кадка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́да «діжка для вина»
ка́душка «посудина, якою набирають воду з діжки»
кадь «кадка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kādūs «тс.» арабська
ка́дка білоруська
кадзь білоруська
кад «бочка» болгарська
ка́да «тс.» болгарська
kadź верхньолужицька
kad «деревʼяне відро, цебер» гебрайська
κάδι(ον) грецька
κάδος «глек, відро, бочка» грецька
κηϑίς «урна для голосування» грецька
кадь давньоруська
*ḳādh- індоєвропейська
kaź (ст.) нижньолужицька
kadź польська
ка́дка російська
кадь російська
каду́шка російська
кàда «велика посудина; вид ванни» сербохорватська
кад «велика деревʼяна посудина» (ст.) сербохорватська
kadʼa словацька
kadʼ словацька
kiad словацька
kàd «кадка, ванна» словенська
кадь «кадка» старослов’янська
kádʼ чеська

ока́дкуватий «кремезний, кряжистий»

очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми окла́дкуватий «тс.», зближеної з основою іменника ка́дка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ока́дькуватий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
окла́дкуватий «тс.» ?
ка́дка ?

ка́дло «деревʼяна основа в козацьких литаврах чи бубнах»

очевидно, повʼязане з ка́дка (кадь) «деревʼяна діжка» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́дка «деревʼяна діжка» (кадь) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України