КАДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кади́ти
псл. kaditi (‹*kōd-), повʼязане чергуванням голосних з čadъ ‹*kēdъ;
дальші звʼязки неясні;
зіставлення з прус. accodis «димохід», гр. κέδρος «кедр» (вживаний для кадіння), лит. kadagỹs «яловець», прус. kadegis «тс.», гр. κοδόμη «жінка, що смажить ячмінь», алб. kʼem (‹*ked-mo) «ладан», лат. candēre «блищати, сяяти» залишаються недостатньо обґрунтованими;
р. кади́ть, бр. каді́ць, др. кадити, п. kadzić, ч. kaditi, мор. [kadit] «випалювати вугілля», слц. kadiť «кадити», вл. kadzić, нл. kaźiś «тс.», болг. кадя́ «каджу, димлю», м. кади «кадить, димить», схв. ка́дити, слн. kadíti «курити; диміти», стсл. кадити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кади́ло
кади́льний
кади́льник
кади́льниця
ка́дни́й
«димний, закоптілий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kʼem «ладан» (‹*ked-mo) | албанська |
*ked-mo | албанська |
*kēdъ | арабська |
каді́ць | білоруська |
кадя́ «каджу, димлю» | болгарська |
kadzić | верхньолужицька |
κέδρος «кедр» (вживаний для кадіння) | грецька |
κοδόμη «жінка, що смажить ячмінь» | грецька |
кадити | давньоруська |
candēre «блищати, сяяти» | латинська |
kadagỹs «яловець» | литовська |
кади «кадить, димить» | македонська |
kadit «випалювати вугілля» | моравське |
kaźiś «тс.» | нижньолужицька |
kadzić | польська |
kaditi (‹*kōd-) | праслов’янська |
*kōd- | праслов’янська |
čadъ | праслов’янська |
accodis «димохід» | прусська |
kadegis «тс.» | прусська |
кади́ть | російська |
ка́дити | сербохорватська |
kadiť «кадити» | словацька |
kadíti «курити; диміти» | словенська |
кадити | старослов’янська |
kaditi | чеська |
кади́ло «однорічна травʼяна рослина, квітки якої розкриваються вночі і сильно, приємно пахнуть, Melittis L.» (бот.)
назва зумовлена ефіроносними властивостями рослини;
повʼязане з кади́ти;
р. кадило, бр. кадзі́ла «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кадзі́ла «тс.» | білоруська |
кадило | російська |
кади́ти | ? |
чад «задушливий отруйний газ; (перен.) запаморочення, нестяма»
псл. čаdъ ‹ *kēdъ, пов’язане чергуванням голосних з псл. *kōd- (› kaditi), до якого зводяться стсл. кадити, кадѫ, укр. кади́ти, каджу́;
р. бр. м. чад, п. czad, ч. čad (заст.), слц. čad, нл. caza «пляма від сажі», полаб. cod «сажа», болг. [чад], схв. ча̑ђ «сажа, кіптява», ча̏д, слн. čȃd, стсл. чадъ, чадь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обчаді́ти
«почорніти від чаду»
обча́длий
уча́ділий
чади́ти
«виділяти чад»
чаді́ти
«виділяти чад; куріти, коптіти»
ча́діти
«отруюватися чадом, чманіти»
чадни́й
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чад | білоруська |
чад | болгарська |
чад | македонська |
caza «пляма від сажі» | нижньолужицька |
cod «сажа» | полабська |
czad | польська |
čаdъ | праслов’янська |
*kōd- (› kaditi) | праслов’янська |
чад | російська |
ђ «сажа, кіптява» | сербохорватська |
čad | словацька |
čȃd | словенська |
кадити | старослов’янська |
чадъ | старослов’янська |
кади́ти | українська |
д | українська |
чадь | українська |
čad (заст.) | чеська |
каджу́ | ? |
ка́ди «куди»
остаточно не зʼясоване;
можливо, є фонетичним варіантом куди́ і походить від псл. *kądy з рефлексацією носового ę в а на ґрунті польської мови (Rozwadowski Gramatyka języka polskiego, Kraków, 1923, 141; Verchratskij AfSlPh 14, 606), звідки могло поширитись і в лемківських говорах української;
тлумачиться також (Sławski II 18) як давнє складення з прислівника ка «де, куди, як, коли» (пор. р. кабы́) і частки -dy (укр. Ку-ди);
у чеській мові пояснюється (Machek ESJČ 305) аналогійним впливом kam «куди» (стсл. камо);
не зовсім ясним є елемент -ва- у варіантах форми (пор. укр. [тадива́й], р. отку́дова, мор. [tedovaj], ч. indová);
р. [каде́] «де», п. [kady], ч. ст. kady, мор. [kadě], слц. kade, [kady];
Фонетичні та словотвірні варіанти
кади́вай
кадиваль
«тс.»
каді́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tedovaj | моравське |
kadě | моравське |
kady | польська |
*kądy | праслов’янська |
кабы́ «де, куди, як, коли» (пор. р. кабы́) | російська |
отку́дова | російська |
каде́ «де» | російська |
kade | словацька |
kady | словацька |
камо | старослов’янська |
Ку-ди (укр. Ку-ди) | українська |
тадива́й (пор. укр. [тадива́й], р. отку́дова, мор. [tedovaj], ч. indová) | українська |
kam «куди» (стсл. камо) | чеська |
indová | чеська |
kady (ст.) | чеська |
вонечник «шавлія липка, Salvia glutinosa L.» (бот.)
похідне утворення від воня́ти «видавати запах», про що свідчать і інші назви цієї рослини кади́ло, медуни́ця;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
воня́ти «видавати запах» | ? |
кади́ло | ? |
медуни́ця | ? |
на́дий «туди»
очевидно, результат давнього злиття прийменника на і займенниково-вказівної частки -ди, наявної також у складі слів туди́, сюди́, всю́ди, [кади́, са́дий] та ін;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на | українська |
-ди | українська |
туди́ | українська |
сюди́ | українська |
всю́ди | українська |
кади́ | українська |
са́дий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України