КАДИЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
кади́ти
псл. kaditi (‹*kōd-), повʼязане чергуванням голосних з čadъ ‹*kēdъ;
дальші звʼязки неясні;
зіставлення з прус. accodis «димохід», гр. κέδρος «кедр» (вживаний для кадіння), лит. kadagỹs «яловець», прус. kadegis «тс.», гр. κοδόμη «жінка, що смажить ячмінь», алб. kʼem (‹*ked-mo) «ладан», лат. candēre «блищати, сяяти» залишаються недостатньо обґрунтованими;
р. кади́ть, бр. каді́ць, др. кадити, п. kadzić, ч. kaditi, мор. [kadit] «випалювати вугілля», слц. kadiť «кадити», вл. kadzić, нл. kaźiś «тс.», болг. кадя́ «каджу, димлю», м. кади «кадить, димить», схв. ка́дити, слн. kadíti «курити; диміти», стсл. кадити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кади́ло
кади́льний
кади́льник
кади́льниця
ка́дни́й
«димний, закоптілий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kʼem «ладан» (‹*ked-mo) | албанська |
| *ked-mo | албанська |
| *kēdъ | арабська |
| каді́ць | білоруська |
| кадя́ «каджу, димлю» | болгарська |
| kadzić | верхньолужицька |
| κέδρος «кедр» (вживаний для кадіння) | грецька |
| κοδόμη «жінка, що смажить ячмінь» | грецька |
| кадити | давньоруська |
| candēre «блищати, сяяти» | латинська |
| kadagỹs «яловець» | литовська |
| кади «кадить, димить» | македонська |
| kadit «випалювати вугілля» | моравське |
| kaźiś «тс.» | нижньолужицька |
| kadzić | польська |
| kaditi (‹*kōd-) | праслов’янська |
| *kōd- | праслов’янська |
| čadъ | праслов’янська |
| accodis «димохід» | прусська |
| kadegis «тс.» | прусська |
| кади́ть | російська |
| ка́дити | сербохорватська |
| kadiť «кадити» | словацька |
| kadíti «курити; диміти» | словенська |
| кадити | старослов’янська |
| kaditi | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України