КАГАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кага́л «єврейська община; юрба» (ІСТ.)
запозичення з гебрайської мови (гебр. kāhāl «зібрання старшин, община»);
р. бр. кага́л, п. kahał «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кагала́
«тс.»
кагали́тися
«збиратися галасливими юрбами»
кага́н
«юрба»
(перев. про дітей)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кага́л | білоруська |
| kāhāl | гебрайська |
| kahał «тс.» | польська |
| кага́л | російська |
ка́гла́ «отвір у димоході; затулка; [піч, отвір у печі]»
давнє видозмінене запозичення з німецької мови;
снн. kacheloven «вид печі із глиняним склепінням і заглибленням, що збільшувало площу нагрівання», двн. chachala «глиняний горщик» походять від нар.-лат. *сас(с)и lus «казанок», повʼязаного з лат. сас(c)abus «сковорода для тушіння мʼяса», яке зводиться до гр. κάκάβος «тс.», запозиченого з якоїсь семітської мови;
р. [ка́гла] «димар», п. kahła, kachła «комин; отвір комина; отвір у курній хаті замість комина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кагала́
«отвір у димоході»
каґлі́рка
«тс.»
кагло́
«засувка в димоході»
ка́гля́нка
«те, чим закривають каглу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| κάκάβος «тс.» | грецька |
| chachala «глиняний горщик» | давньоверхньонімецька |
| сас(c)abus «сковорода для тушіння мʼяса» | латинська |
| *сас(с)и lus «казанок» | народнолатинська |
| kahła «комин; отвір комина; отвір у курній хаті замість комина» | польська |
| kachła «комин; отвір комина; отвір у курній хаті замість комина» | польська |
| ка́гла «димар» | російська |
| kacheloven «вид печі із глиняним склепінням і заглибленням, що збільшувало площу нагрівання» | середньонижньонімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України