КАВЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кав (вигук, що імітує крик дитини, галки тощо)
псл. kav-, kavъka, kavъkati;
звуконаслідувальне утворення, споріднене з лит. kóva «галка», kóvas «тс.» і паралельне дінд. kā́uti «кричить», гр. καύηξ «чайка», двн. kaha «галка», лат. cavannus «сіра сова»;
р. [ка́вкать] «кричати» (про галку, дитину), бр. [ка́ўкаць] «каркати» (про галку), [каўка] «галка», п. вл. нл. kawka, ч. слц. kavka, схв. кȃвка, слн. kávka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́ва
«галка, сива ворона»
ка́вка
«тс.»
ка́вкати
кавча́ти
кау́кало
«той, хто кричить по-воронячому»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́ўкаць «каркати» (про галку) | білоруська |
| каўка «галка» | білоруська |
| kawka | верхньолужицька |
| καύηξ «чайка» | грецька |
| kaha «галка» | давньоверхньонімецька |
| kā́uti «кричить» | давньоіндійська |
| cavannus «сіра сова» | латинська |
| kóva «галка» | литовська |
| kóvas «тс.» | литовська |
| kawka | нижньолужицька |
| kawka | польська |
| kav- | праслов’янська |
| kavъka | праслов’янська |
| kavъkati | праслов’янська |
| ка́вкать «кричати» (про галку, дитину) | російська |
| кȃвка | сербохорватська |
| kavka | словацька |
| kávka | словенська |
| kavka | чеська |
кикиче́вкати «кричати по-совиному»
можливо, результат контамінації звуконаслідувальних утворень ки́кати, кукува́вкати і кавча́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ки́кати | українська |
| кукува́вкати | українська |
| кавча́ти | українська |
кія́вкати «кричати, кавкати» (про галок)
очевидно, звуконаслідувальні утворення, паралельні до ка́вкати, кавча́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
киявча́ти
«тс.»
кіявча́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́вкати | українська |
| кавча́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України