КАВУНЯЧЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
каву́н «Citrullus vulgaris Schrad.» (бот.)
запозичення з турецької мови;
тур. kavun (kaun) «диня», як і тат. каз. каун «кавун; диня», уйг. чаг. коғун, кавун «диня», узб. ковун, ног. кавын «тс.», чув. кавӑн «гарбуз», походить від ар. ḳavun «диня»;
р. [каву́н, кау́н], бр. каву́н, п. вл. kawon, ч. ст. kavon «кавун» (з п.), болг. [каву́н, кау́н] «диня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каво́н
кавуни́ця
кавуні́вка
«наливка з кавуна»
каву́нка
каву́нник
«торгівець кавунами»
кавуно́вий
кавуня́чий
кавуня́ччя
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ḳavun «диня» | арабська |
| каву́н | білоруська |
| каву́н | болгарська |
| кау́н «диня» | болгарська |
| kawon | верхньолужицька |
| каун «кавун; диня» | казахська |
| кавын «тс.» | ногайська |
| kawon | польська |
| каву́н | російська |
| кау́н | російська |
| каун «кавун; диня» | татарська |
| kavun «диня» (kaun) | турецька |
| kaun | турецька |
| ковун | узбецька |
| коғун | уйгурська |
| кавун «диня» | уйгурська |
| коғун | чагатайська |
| кавун | чагатайська |
| kavon «кавун» (з п.) | чеська |
| kavon «кавун» (з п.)(ст.) | чеська |
| кавӑн «гарбуз» | чуваська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України