КАВУНИЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

каву́н «Citrullus vulgaris Schrad.» (бот.)

запозичення з турецької мови;
тур. kavun (kaun) «диня», як і тат. каз. каун «кавун; диня», уйг. чаг. коғун, кавун «диня», узб. ковун, ног. кавын «тс.», чув. кавӑн «гарбуз», походить від ар. ḳavun «диня»;
р. [каву́н, кау́н], бр. каву́н, п. вл. kawon, ч. ст. kavon «кавун» (з п.), болг. [каву́н, кау́н] «диня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

каво́н
кавуни́ця
кавуні́вка «наливка з кавуна»
каву́нка
каву́нник «торгівець кавунами»
кавуно́вий
кавуня́чий
кавуня́ччя (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ḳavun «диня» арабська
каву́н білоруська
каву́н болгарська
кау́н «диня» болгарська
kawon верхньолужицька
каун «кавун; диня» казахська
кавын «тс.» ногайська
kawon польська
каву́н російська
кау́н російська
каун «кавун; диня» татарська
kavun «диня» (kaun) турецька
kaun турецька
ковун узбецька
коғун уйгурська
кавун «диня» уйгурська
коғун чагатайська
кавун чагатайська
kavon «кавун»п.) чеська
kavon «кавун»п.)(ст.) чеська
кавӑн «гарбуз» чуваська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України