КАВАЛЕРИСТА — ЕТИМОЛОГІЯ

кавале́рія

запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Kavalleríe «кіннота», фр. cavalerie «тс.» походять від іт. cavalleria «їзда; кавалерія; рицарство», утвореного від cavallo «кінь», що зводиться до лат. caballus «кінь, шкапа»;
форма кавалери́ст від нім. Kavalleríst;
р. болг. кавале́рия, бр. кавале́рыя, п. kawaleria, ч. kavalerie, слц. kavaleria, вл. kawaIerijа, м. кавалериja, схв. каваљèрuja, слн. kavaleríja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кавалери́ст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кавале́рыя білоруська
кавале́рия болгарська
kawaIerijа верхньолужицька
cavalleria «їзда; кавалерія; рицарство» італійська
cavallo «кінь» італійська
caballus «кінь, шкапа» латинська
кавалериja македонська
Kavalleríe «кіннота» німецька
Kavalleríst німецька
kawaleria польська
кавале́рия російська
каваљèрuja сербохорватська
kavaleria словацька
kavaleríja словенська
cavalerie «тс.» французька
kavalerie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України