КАБИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́би́ця «вогнище в землі для приготування їжі; кругла яма, де знаходиться гончарна піч; відкрита літня кухня»

можливо, запозичення з турецької мови;
тур. kab(a) iğ «великий кіл» могло означати «рожен для обпікання мʼяса», звідки виводиться й болг. [каби́ка] «печене мʼясо на рожні» (БЕР II 117);
повʼязується також з шв. kabýss «камбуз; лігво» (Кобилянський, листовно; Słuszkiewicz Studia Lehr-Spławiński);
р. [каби́ца] «літня кухня; будка для собаки; лігво зайця; балка, яр», [каби́чка] «невелика хата»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

каби́ч
каби́чник «той, хто розпалює кабицю; помічник кухаря»
ка́бня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каби́ка «печене мʼясо на рожні» болгарська
каби́ца «літня кухня; будка для собаки; лігво зайця; балка, яр» російська
каби́чка «невелика хата» російська
kab(a) iğ «великий кіл» турецька
kabýss «камбуз; лігво» шведська

ко́вбиця «заглибина для попелу у печі; виступ для лампи у куточку між комином і рештою печі Me»

можливо, результат зближення слова кабиця «відкрита літня кухня (піч)» з [ковбиця] «колода, на якій рубають дрова»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́биця «заглибина під припічком»
ко́вбашка «заглибина в печі»
ко́вбочка «виступ для лампи у куточку між комином і рештою печі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кабиця «відкрита літня кухня (піч)» ?
ковбиця «колода, на якій рубають дрова» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України