КАБАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кабала́ «заборгованість; рабство; поневолення»
запозичення з тюркських мов;
тур. kabal «певна кількість; задана робота; доручення одного дня» походить від ар. kabāla «угода; виплата зобовʼязання»;
р. кабала́ «заборгованість; поневолення; [збір у громадські запаси; гуртова робота; велика кількість]», бр. кабала́ «неволя, неспокій, клопіт, обман», др. кабала «письмове боргове забовʼязання», п. kabała «клопіт, неприємна ситуація» (з рос. чи укр.), болг. каба́ла «визначена кількість роботи на один день»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кабали́ти
каба́льний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kabāla «угода; виплата зобовʼязання» | арабська |
кабала́ «неволя, неспокій, клопіт, обман» | білоруська |
каба́ла «визначена кількість роботи на один день» | болгарська |
кабала «письмове боргове забовʼязання» | давньоруська |
kabała «клопіт, неприємна ситуація» (з рос. чи укр.) | польська |
kabal «певна кількість; задана робота; доручення одного дня» | турецька |
кабала́ «заборгованість; поневолення; [збір у громадські запаси; гуртова робота; велика кількість]» | ? |
кабала́ «містичне вчення, ворожба»
запозичено з гебрайської мови через посередництво західноєвропейських;
нім. Kabbala «таємна єврейська наука; вміння пророкувати по числах; інтрига, обман», фр. cabale, іт. cábale «тс.» походять від пізньогебрайського kabbālāh «таємна наука» (початково «наука, прийнята від предків, традиційна»), повʼязаного з kābēl «діставати»;
р. кабала́, каббала́ «єврейське містичне вчення; щось незрозуміле», бр. кабала́ «тс.», п. kabała «тс.; ворожба; інтриги, змова», ч. слц. ka(b)bala «тс.», ч. ст. kabala «інтриги, лихі задуми», болг. каба́ла «містичне вчення», схв. кабàла «тс.; інтрига, обман», кабалер «пліткар», слн. kábala;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кабалити
«вносити неспокій, сумʼяття»
кабалі́стика
«чорнокнижжя»
кабалісти́чний
каба́лниця
«ворожка»
кабаля́рка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кабала́ «тс.» | білоруська |
каба́ла «містичне вчення» | болгарська |
cábale «тс.» | італійська |
Kabbala «таємна єврейська наука; вміння пророкувати по числах; інтрига, обман» | німецька |
kabała «тс.; ворожба; інтриги, змова» | польська |
кабала́ | російська |
каббала́ «єврейське містичне вчення; щось незрозуміле» | російська |
кабàла «тс.; інтрига, обман» | сербохорватська |
кабалер «пліткар» | сербохорватська |
ka(b)bala «тс.» | словацька |
kábala | словенська |
cabale | французька |
ka(b)bala «тс.» | чеська |
kabala «інтриги, лихі задуми» | чеська |
kabbālāh «таємна наука» (початково «наука, прийнята від предків, традиційна») | ? |
kābēl «діставати» | ? |
кабалда́ «замішання, сумʼяття»
афективне утворення, очевидно, повʼязане з р. [кабала́] «щось незрозуміле», тотожним з укр. кабала́ «містичне вчення» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кабала́ «щось незрозуміле» | російська |
кабала́ «містичне вчення» | українська |
кабални́ця «коханка»
результат видозміни деетимологізованої форми [хаба́льниця] «тс.», зближеної з основою фонетично подібного слова кабала́ «поневолення»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хаба́льниця «тс.» | ? |
кабала́ «поневолення» | ? |
каба́ля «тарган чорний, Реriplaneta orientalis» (зоол.)
неясне;
можливо, повʼязане з кабала́ «таємне (єврейське) містичне учення, чорнокнижжя, ворожба»;
назва комахи могла бути зумовлена уявленням, нібито тарганів насилали чаклуни, або особливим містичним значенням, яке надавалося цим комахам у процесі ворожіння;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кабала́ «таємне (єврейське) містичне учення, чорнокнижжя, ворожба» | ? |
кобли́на́ «податок священикові, сплачуваний зерном»
очевидно, запозичення з словацької мови;
слц. koblina (заст.) «податок (для уніатських священиків)» генетично пов’ язане з псл. kъbьlъ (міра сипких тіл), укр. [ґбол] (міра сипких тіл);
неприйнятне пов’язання (Machek ESJČ 210) з р. кабала́;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kъbьlъ (міра сипких тіл) | праслов’янська |
кабала́ | російська |
koblina «податок (для уніатських священиків)» (заст.) | словацька |
ґбол (міра сипких тіл) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України