КАБАКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

каба́к «гарбуз, Cucurbita maxima Duch.» (бот.)

тур. kabak «тс.»спорідненез тат. чаг. кабак «тс.»;
запозичення з турецької мови;
р. [каба́к] «гарбуз», кабачо́к, [каба́ка] «гарбуз», [кибе́ка, кипе́ка] «тс.», п. [kabak] (з укр.), болг. [каба́к] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кабачи́ння «гарбузиння» (Me)
кабачки́ «гарбузове насіння»
кабачо́к «Cucurbita pepo L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каба́к «тс.» болгарська
kabakукр.) польська
каба́к «гарбуз» російська
кабачо́к російська
каба́ка «гарбуз» російська
кибе́ка російська
кипе́ка «тс.» російська
кабак «тс.» татарська
kabak «тс.» турецька
кабак «тс.» чагатайська

каба́к «шинок» (заст.)

найбільш поширеним є припущення про походження від нвн. [kaback, kabacke] «халупа, злиденна стара хата» (Christiani 50; Matzenauer 186; Bern. I 464);
р. каба́к «шинок» остаточно не зʼясоване;
запозичення з російської мови;
за іншим припущенням, німецькі форми запозичені з російської мови (Mikl. TEI. Nachtr. 2, 137; Uhlenbeck РВrВ 26, 300; Mikkola ÄB 58; Kluge–Götze 349);
у цьому випадку джерела походження слова шукають на Сході (Потебня К ист. зв. 4, 34), порівнюючи з балкар. карач. кабак «село, поселення» (KSz 10, 113; 15, 232) та ін;
п. заст. kabak;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кабанчик «ге.»
каба́шник «шинкар»
каба́щина (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кабак «село, поселення» балкарська
кабак «село, поселення» карачаївська
kaback «халупа, злиденна стара хата» нововерхньонімецька
kabacke нововерхньонімецька
kabak польська
каба́к «шинок» російська

барда́к

менш переконлива спроба (Дмитриев 493) виведення форми барда́к від тюрк. (тур. аз.) bardak «склянка, келих»;
форма з -ак виникла в російській мові, можливо, під впливом каба́к;
фр. bordel «публічний дім» (первісно «мала хатина») утворено від borda «дощата хатина», франкського за походженням слова, похідного від bord- «дошка», спорідненого з нвн. Brett «тс.»;
запозичення з французької мови (через російське і через польське посередництво);
р. барда́к, [борда́к], бордель, п. ч. слц. bordel, болг. барда́к, схв. бòрдел, слн. bordél;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барде́ль
борде́ль
бурде́й «тс.; землянка; курна хата; циганський намет Ж»
бурде́йка «повія»
бу́рдель «дім розпусти»
бурді́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
барда́к болгарська
Brett «тс.» нововерхньонімецька
bordel польська
барда́к російська
бòрдел сербохорватська
bordel словацька
bordél словенська
bardak «склянка, келих» тюркські
борда́к українська
бордель українська
bordel «публічний дім» (первісно «мала хатина») французька
bordel чеська
барда́к ?
bardak «склянка, келих» ?
ак ?
каба́к ?
borda «дощата хатина» ?
bord- «дошка» ?

таба́к «тютюн»

через французьку (фр. tabac) і польську (форма таба́ка) мови запозичено з іспанської;
ісп. tabaco «тютюн» походить від аравакського tobaco «згорток тютюнового листя» (Гаїті);
р. таба́к «тютюн», бр. таба́ка «нюхальний тютюн», п. tabaka, [tоbaka, tabak] «тс.», [tabak] «тютюн», ч. tabák, слн. tabak, полаб. tabat’ai (род. в.), схв. [та̀ба̄к], слн. tobák «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

каба́ка «тс.»
таба́ка «нюхальний тютюн»
табачи́на
таба́чити «нюхати тютюн»
таба́чний «тютюновий»
таба́чник «той, хто нюхає тютюн»
таба́шний «тс.»
таба́шник
таба́шниця «табакерка»
таба́шня «тютюнова фабрика»
тоба́ка
тоба́шник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таба́ка «нюхальний тютюн» білоруська
tabaco «тютюн» іспанська
tabat'ai (род. в.) полабська
tabaka польська
tоbaka «тс.» польська
tabak «тс.» польська
tabak «тютюн» польська
таба́к «тютюн» російська
кта̀ба̄ сербохорватська
tabak словенська
tobák «тс.» словенська
tabac французька
tabák чеська
tobaco «згорток тютюнового листя» ?

таба́ка «чоловічий статевий орган Нед, Шейк; жіночий статевий орган (Ме)»

очевидно, результат перенесення (спочатку на жіночий орган) назви таба́ка «нюхальний тютюн»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

каба́ка «тс.»
табаче́нція «чоловічий статевий орган»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таба́ка «нюхальний тютюн» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України