ЙОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
йо́та «літера ι грецького алфавіту; мала частинка чого-небудь»
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ἰѽτα «літера ι» (найменший знак грецького алфавіту) походить від гебр. i̯ōdh (назва відповідної літери);
р. болг. йо́та, бр. ётa, др. иота, п. ч. слц. jota, схв. јȍта, слн. jóta, стсл. иота, игета;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ётa | білоруська |
| йо́та | болгарська |
| i̯ōdh (назва відповідної літери) | гебрайська |
| ἰѽτα «літера ι» (найменший знак грецького алфавіту) | грецька |
| иота | давньоруська |
| jota | польська |
| йо́та | російська |
| јȍта | сербохорватська |
| jota | словацька |
| jóta | словенська |
| иота | старослов’янська |
| игета | старослов’янська |
| jota | чеська |
йот «літера j, й»
запозичення з німецької мови;
нім. Jot, Jod «літера j» походить від гебр. i̯ōdh (назва відповідної літери);
р. болг. йот, бр. ёт, п. jot, схв. jȍт, jȍтa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
йота́ція
йото́ваний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ёт | білоруська |
| йот | болгарська |
| i̯ōdh (назва відповідної літери) | гебрайська |
| Jot | німецька |
| Jod «літера j» | німецька |
| jot | польська |
| йот | російська |
| jȍт | сербохорватська |
| jȍтa | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України