ЙОТА — ЕТИМОЛОГІЯ

йо́та «літера ι грецького алфавіту; мала частинка чого-небудь»

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ἰѽτα «літера ι» (найменший знак грецького алфавіту) походить від гебр. i̯ōdh (назва відповідної літери);
р. болг. йо́та, бр. ётa, др. иота, п. ч. слц. jota, схв. јȍта, слн. jóta, стсл. иота, игета;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ётa білоруська
йо́та болгарська
i̯ōdh (назва відповідної літери) гебрайська
ἰѽτα «літера ι» (найменший знак грецького алфавіту) грецька
иота давньоруська
jota польська
йо́та російська
јȍта сербохорватська
jota словацька
jóta словенська
иота старослов’янська
игета старослов’янська
jota чеська

йот «літера j, й»

запозичення з німецької мови;
нім. Jot, Jod «літера j» походить від гебр. i̯ōdh (назва відповідної літери);
р. болг. йот, бр. ёт, п. jot, схв. jȍт, jȍтa;
Фонетичні та словотвірні варіанти

йота́ція
йото́ваний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ёт білоруська
йот болгарська
i̯ōdh (назва відповідної літери) гебрайська
Jot німецька
Jod «літера j» німецька
jot польська
йот російська
jȍт сербохорватська
jȍтa сербохорватська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України