ЙОДИД — ЕТИМОЛОГІЯ
йод
запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Jod, фр. iode відбивають новолатинську назву iodum, утворену в 1813 р. ГейЛюссаком від гр. ἰοειδής (прикм.) «пурпуровий, фіалковий», що складається з основ іменників ἰόv «фіалка», *Fια, очевидно, спорідненого з лат. viola «тс.», і εĩδος «вигляд», спорідненого з псл. vidъ, укр. вид;
назва пояснюється фіолетовим кольором пари йоду;
р. болг. йод, бр. ёд, п. ч. вл. jod, слц. слн. jód, м. јод, схв. јȏд;
Фонетичні та словотвірні варіанти
йоди́ди
йо́дистий
йо́дний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ёд | білоруська |
| йод | болгарська |
| jod | верхньолужицька |
| ἰοειδής «пурпуровий, фіалковий» (прикм.) | грецька |
| ἰόv «фіалка» | грецька |
| *Fια | грецька |
| εĩδος «вигляд» | грецька |
| viola «тс.» | латинська |
| јод | македонська |
| Jod | німецька |
| jod | польська |
| vidъ | праслов’янська |
| йод | російська |
| јȏд | сербохорватська |
| jód | словацька |
| jód | словенська |
| вид | українська |
| iode | французька |
| jod | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України