ИНТЕЛЛЕКТ — ЕТИМОЛОГІЯ
інтеле́кт
запозичення з французької та німецької мов;
фр. intellect, intellectuel, нім. Intellékt, Intellektualismus, Intellektuelle «інтелігент», intellektual (intellektuell) «розумовий» походять від лат. intellēctus «відчуття, сприйняття, розуміння, розум», пов’язаного з дієсловом intellego «відчуваю, сприймаю, пізнаю, думаю», утвореним з префікса inter- (›intel- перед l) «між-», спорідненого з дінд. antár, ántarah «внутрішній», псл. ǫtrъ «всередині», укр. нутро́, і дієслова lego «збираю, читаю, слухаю»;
р. Интелле́кт, бр. інтэле́кт, п. ч. слц. вл. intelekt, болг. м. интеле́кт, схв. интèлек(а)т, слн. intelékt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інтелектуаліза́ція
інтелектуалі́зм
інтелектуалі́ст
інтелектуа́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інтэле́кт | білоруська |
| интеле́кт | болгарська |
| intelekt | верхньолужицька |
| antár | давньоіндійська |
| ántarah «внутрішній» | давньоіндійська |
| intellēctus «відчуття, сприйняття, розуміння, розум» | латинська |
| intellego «відчуваю, сприймаю, пізнаю, думаю» | латинська |
| inter- «між-» (›intel- перед l) | латинська |
| lego «збираю, читаю, слухаю» | латинська |
| intel- | латинська |
| интеле́кт | македонська |
| Intellékt | німецька |
| Intellektualismus | німецька |
| Intellektuelle «інтелігент» | німецька |
| ntellektual | німецька |
| intellektuell | німецька |
| intelekt | польська |
| ǫtrъ «всередині» | праслов’янська |
| интелле́кт | російська |
| интèлек(а)т (а)т | сербохорватська |
| intelekt | словацька |
| intelékt | словенська |
| нутро́ | українська |
| intellect | французька |
| intellectuel | французька |
| intelekt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України