ИНДИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

інди́к

запозичено через посередництво польської мови з новолатинської;
՝ нлат. indicus є субстантивованою формою прикметника з виразу pāvō indicus «індійський павич»;
назва зумовлена тим, що індик був завезений у Європу в XVI ст. з Америки, або т. зв. ВестІндії;
р. undю́к, [инды́к], бр. інды́к, п. indyk, [jędyk], слц. indyk, схв. индјот;
Фонетичні та словотвірні варіанти

'індичка
аинди́к
гинди́к
гинди́чка
ин (зб.)
инд
и́ндик
инди́чий
инди́читися
инди́чня «приміщення для індиків»
индо́р
индю́к
индю́р
індича́
індиченя́
інди́чина
інди́чка
їндйк
індо́р
Етимологічні відповідники

Слово Мова
інды́к білоруська
indicus «індійський павич» новолатинська
pāvō indicus новолатинська
indyk польська
jędyk польська
undю́к російська
инды́к російська
индùјот сербохорватська
indyk словацька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України