ИВА — ЕТИМОЛОГІЯ

ни́ва

псл. niva, віддалено пов’язане з nizъ «низ»;
споріднене з гр. νειός «поле під паром, нива»,νειόϑι «до глибини»,νειόϑεν «знизу, з глибини», дінд. ni- «вниз», nivát- «низина», двн. nidar «внизу»;
недостатньо обґрунтовані зіставлення з лтс. niẽva «глум, презирство», лит. neivà «важка хвороба, тривала хвороба», náivyti «занапастити себе» (MŠhl.–Endz. II 751–752), з схв. ȕва «край, пруг», болг. и́ва «тс.» з поясненням початкового n як привнесеного з прийменників *sъn-, *vъn- (Vaillant RÉS 22, 191–192) або з псл. novъ «новий» (Machek ESJČ 400);
р. болг. м. ни́ва, бр. ні́ва, др. нива, п. вл. нл. niwa, ч. слц. niva, полаб. naivă, схв. њȕва, слн. njíva, стсл. нива;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́нив «толока за нивами»
ни́в'я́ (зб.)
ни́вина́ «сіно з ниви Ж; парове поле ВеУг»
підни́вок «маленька лука в нижчерозташованому кінці ниви»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ні́ва білоруська
и́ва «тс.» болгарська
ни́ва болгарська
niwa верхньолужицька
νειός «поле під паром, нива» грецька
νειόϑι «до глибини» грецька
νειόϑεν «знизу, з глибини» грецька
nidar «внизу» давньоверхньонімецька
ni- «вниз» давньоіндійська
nivát- «низина» давньоіндійська
нива давньоруська
niẽva «глум, презирство» латиська
neivà «важка хвороба, тривала хвороба» литовська
náivyti «занапастити себе» литовська
ни́ва македонська
niwa нижньолужицька
naivă полабська
niwa польська
niva праслов’янська
nizъ «низ» праслов’янська
*sъn- праслов’янська
*vъn- праслов’янська
novъ «новий» праслов’янська
ни́ва російська
ȕва «край, пруг» сербохорватська
њȕва сербохорватська
niva словацька
njíva словенська
нива старослов’янська
niva чеська

і́ва «верба козяча, Salix caprea L.»

псл. iva «верба»;
споріднене з лит. ievà «черемха; крушина», лтс. iẽva «черемха», двн. īwa «тис», свн. снн. īwe, нвн. Eibe, прус. iuwis, кімр. ywen, дангл. īw, дісл. ӯr «тс.» (змішування назв верби, черемхи й тису зумовлене, очевидно, схожістю червонуватої деревини цих рослин), гр. ὄα, οἴη «горобина», вірм. aigi «виноградник»;
виведення праслов’янської форми з германської (Schrader Reallexikon І 224–225; Vaillant RÉS 22, 192–193) не має достатніх підстав;
непереконливе також заперечення (Machek Jm. rostl. 133–134; ESJČ 230) зв’язку з нвн. Eibe «тис» і порівнювання з нвн. Weide «верба», гр. ἴτεα «тс.» тощо;
іє. *еі- «червонуватий, перістий». – Волошина Мовозн. 1976/3, 69–70;
р. др. болг. м. и́ва, п. iwa, [jiwaJ, ч. jíva, слц. iva, вл. jiw(in)a, нл. wiwa, схв. ȕва, слн. íva, стсл. ива;
Фонетичні та словотвірні варіанти

í́вина
єва
євина «тс.»
ив'я́к
и́ва
ивина
и́вка
ї́ва
івель
івика
ї́вка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
и́ва болгарська
jiw(in)a верхньолужицька
aigi вірменська
ὄα грецька
οἴη грецька
Weide грецька
īw давньоанглійська
īwa давньоверхньонімецька
ӯr давньоісландська
и́ва давньоруська
*еі- індоєвропейська
ywen кімрська
iẽva латиська
ievà литовська
и́ва македонська
wiwa нижньолужицька
Eibe нововерхньонімецька
Eibe нововерхньонімецька
Weide нововерхньонімецька
iwa польська
jiwaJ польська
iva праслов’янська
iuwis прусська
и́ва російська
ȕва сербохорватська
īwe середньоверхньнімецька
īwe середньонижньонімецька
iva словацька
íva словенська
ива старослов’янська
jíva чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України