ЗІТХНУЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

зітха́ти

власне українське утворення за аналогією до зітхну́ти замість успадкованого [здиха́ти] «зітхати» (пор. р. вздыхать, бр. уздыха́ць, др. въздыхати), відомого ще в цьому значенні в південно-західних говорах;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зідха́ти
зітха́ч
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зітхну́ти «зітхати» (пор. р. вздыхать, бр. уздыха́ць, др. въздыхати) ?
здиха́ти ?

тхну́ти «дихати, дихнути; повівати, повіяти; мати сильний, різкий запах; [гнити, псуватися]»

псл. dъxnǫti, пов’язане чергуванням голосних з dyxati «дихати»;
р. [затхну́ться] «задихнутися», за́тхлый «гнилий (запах)», бр. тхаць «дихати, віяти», тхнуць «дихнути, повіяти; тхнути, пахнути», тхлі́на «затхлість, тухлий запах», п. tchnąć «дихати; дихнути; [тхнути]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́дхлий «тс.»
ви́тхатися «вивітритися, видихатися»
ви́тхлий «який видихався»
ви́тхнутися «тс.»
дхну́ти «дихнути»
дхну́тися «зітхнутися»
за́тхлий
затхну́тися «набути неприємного запаху, зіпсуватися»
зітха́ти
зітхну́ти
на́дха «відрижка з неприємним запахом»
надхне́ний «тс.»
надхне́ння
надхну́ти «тс.»
на́тха «тс.»
натхнений «натхненний; натхнутий»
натхне́нний
натхне́нник
натхне́ння
натхну́ти «викликати душевне піднесення, надихнути»
потхну́ти «повіяти, подути»
при́тхля «затхлість»
притхну́тися «засмердітися»
тхлий «живий»
тхні́ння «дихання Г; запах, дух Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тхаць «дихати, віяти» білоруська
тхнуць «дихнути, повіяти; тхнути, пахнути» білоруська
tchnąć «дихати; дихнути; [тхнути]» польська
dъxnǫti праслов’янська
dyxati «дихати» праслов’янська
затхну́ться «задихнутися» російська
за́тхлый «гнилий (запах)» російська
тхлі́на «затхлість, тухлий запах» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України