ЗІПАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зіпа́ти «кричати; позіхати, спускати дух Г; часто дихати, хапаючи повітря Па»
псл. zěpati, пов’язане з *zьjati (zěvati) «зівати» з пізнішою інфільтрацією п;
очевидно, споріднене з лит. žiópčioti «хапати повітря», žiõplinti «йти, роззявивши рота», žiopsóti «зівати, ловити ґав», дісл. geipa «базікати», нвн. geiben «зівати», geifen, geipen «тс.»;
р. [зёпать], п. zipać «ледве дихати», ч. zěpati «важко дихати», слц. ziapať «кричати на когось», болг. зя́пам «зівати, бути роззявою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зі́па
«крикуха»
зі́павий
«гнівливий, сердитий»
зіпа́ка
зіпува́тий
«задишкуватий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зя́пам «зівати, бути роззявою» | болгарська |
| geipa «базікати» | давньоісландська |
| žiópčioti «хапати повітря» | литовська |
| žiõplinti «йти, роззявивши рота» | литовська |
| žiopsóti «зівати, ловити ґав» | литовська |
| geiben «зівати» | нововерхньонімецька |
| geifen | нововерхньонімецька |
| geipen «тс.» | нововерхньонімецька |
| zipać «ледве дихати» | польська |
| zěpati | праслов’янська |
| *zьjati «зівати» (zěvati) | праслов’янська |
| зёпать | російська |
| ziapať «кричати на когось» | словацька |
| zěpati «важко дихати» | чеська |
назіпа́к «навпаки»
результат злиття прийменника на з прислівником [зіпа́к] (‹[зопа́к]) «навпаки», пов’язаним з [о́па́к] «назад, навпаки» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на «навпаки» (‹[зопа́к]) | українська |
| зопа́к «назад, навпаки» | українська |
| о́па́к | українська |
| зіпа́к | українська |
| зіпа́к | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України