ЗІНЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
Зінаї́да
гр. Ζηναϊς (род. в. Ζηναϊδος) є жіночим ім’ям, утвореним від Ζεύς (род. в Ζηνός) «Зевс», спорідненого з дінд. dyāúḥ «бог», лат. dies «день», псл. dьnь, укр. день;
р. болг. Зинаи́да, бр. Зінаі́да, ч. Zinaida, слц. Zina, стсл. Зинаида – через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Зене́йда
Зина
(1627)
Зинаїда
Зинаї́да
Зі́нька
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Зінаі́да | білоруська |
| Зинаи́да | болгарська |
| Ζηναϊς | грецька |
| Ζεύς | грецька |
| dьnь | праслов’янська |
| Зинаи́да | російська |
| Zina | словацька |
| Зинаида | старослов’янська |
| день | українська |
| Zinaida | чеська |
зіни́ця
виводиться також (Skok III 656) від псл. *zьrěnіса як похідного від zьrěti «бачити» (пор. п. źrenica «зіниця»);
очевидно, пов’язане з *zьjati, *zĕ-) «зяяти» (можливо, через проміжне значення «дивитися, роззявивши рота»; пор. р. [зия́ть] «дивитися», Даль І 706);
псл. zěnica;
р. болг. зени́ца, бр. [зе́нка], др. зѣница, зеница, ч. zenice, слц. zenica, м. зеница, схв. зȅница, слн. zeníca, стсл. зѣница;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зіни́чний
зі́нка
зі́нька
зі́ньки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зе́нка | білоруська |
| зени́ца | болгарська |
| зѣница | давньоруська |
| зеница | давньоруська |
| зеница | македонська |
| źrenica «зіниця» | польська |
| *zьrěnіса «бачити» (пор. п. źrenica «зіниця») | праслов’янська |
| zьrěti | праслов’янська |
| *zьjati «зяяти» (можливо, через проміжне значення «дивитися, роззявивши рота»; пор. р. [зия́ть] «дивитися», Даль І 706) | праслов’янська |
| *zĕ- | праслов’янська |
| zěnica | праслов’янська |
| зени́ца | російська |
| зȅница | сербохорватська |
| zenica | словацька |
| zeníca | словенська |
| зѣница | старослов’янська |
| zenice | чеська |
Зіно́вій
через старослов’янську мову запозичене з грецької;
гр. Ζηνόβιος, Ζηνόβια утворено з компонентів Ζεύς (род. в. Ζηνός) «Зевс» і βίος «життя»;
р. болг. Зино́вий, Зино́вия, бр. Зіно́вій, Зіно́вія, п. Zenobiusz, Zenobia, ч. Zenobia, слц. Zenob, Zenóbia, стсл. Зиновій;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Зиновей
(1475--1480)
Зино́вій
Зино́вій
«чистожитель»
(1627)
Зі́нець
Зіно́вія
Зінь
Зі́нька
Зінько́
Зі́ня
Зьо́мка
Зѣнко
(1458)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Зіно́вій | білоруська |
| Зіно́вія | білоруська |
| Зино́вий | болгарська |
| Зино́вия | болгарська |
| Ζηνόβιος | грецька |
| Ζηνός «Зевс» | грецька |
| βίος «життя» | грецька |
| Zenobiusz | польська |
| Zenobia | польська |
| Зино́вий | російська |
| Зино́вия | російська |
| Zenob | словацька |
| Zenóbia | словацька |
| Zenobia | чеська |
| Зиновій | ? |
зі́нське «сліпець, Spalax typhlus; [кріт]» (щеня)(зоол.)
пов’язане з зі́ньки «очі»;
назва зумовлена народними уявленнями, нібито ці тварини замість очей мають тільки зіниці;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зі́ньки «очі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України