ЗЯБНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
зя́бнути «мерзнути»
псл. *zęb(nǫ)ti «мерзнути» з давнішого значення «проростати на холоді»;
виведення від основи zima (Погодин Следы 197; Machek ESJČ 707–708) непереконливе;
р. зя́бнуть, бр. зя́бнуць, п. ziębnąć, ч. zábsti, zábnouti, слц. ziabsť, ziabnuť, болг. [зе́бна], схв. зе́псти «мерзнути; боятись», слн. zébsti «мерзнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зазяба́ти
«замерзати»
зябки́й
«мерзлякуватий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зя́бнуць | білоруська |
| зе́бна | болгарська |
| ziębnąć | польська |
| *zęb(nǫ)ti «мерзнути» | праслов’янська |
| зя́бнуть | російська |
| зе́псти «мерзнути; боятись» | сербохорватська |
| ziabsť | словацька |
| ziabnuť | словацька |
| zébsti «мерзнути» | словенська |
| zábsti | чеська |
| zábnouti | чеська |
коця́бнути «мерзнути»
очевидно, результат контамінації слів коцю́бнути і [зя́бнути];
віднесення до слів з невідомим в українській мові коренем (Бандрівський Досл. і мат. IV 5) не зовсім точне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коцю́бнути | українська |
| зя́бнути | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України