ЗЧИСТОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зчи́сток «чистотіл звичайний, Chelidonium majus L.» (бот.)
похідне утворення від чи́стити;
назва зумовлена біологічними властивостями рослини, сік якої застосовують у косметиці проти ластовиння та в медицині проти різноманітних шкіряних хвороб;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чи́стити | ? |
чи́стий «не забруднений; без домішок»
«[дощечка, якою б’ють прядиво, очищуючи від костриці]», підчи́стка, пречи́стий, [пречи́сник] «свято Нед; свято 16 серпня Нерукотворного Образа Пі», [прочи́сни́й, прочища́льний] «який прочищує» Куз, [про́чистка] «очищення; очищена лопатою доріжка; просіка», [прочи́стник] (бот.) «льонок, Linum carathicum L.» Нед, [счи́стини, счи́стисько] «послід» Нед;
псл. čistъ «чистий» «проціджений»;
утворене як пас. дієприкметник мин. ч. від не збереженого в слов’янських мовах дієслова *čidjǫ «очищую», čisti «очищувати», що пов’язане з cěstiti «чистити», cěditi «цідити», укр. ціди́ти і споріднене з лит. skóstas «рідкий», лтс. šķîsts «тс.», šķīsts «чистий», прус. skijstan «тс.», а також з лит. skíesti «розріджувати, розділяти», лат. scindō «розділяю», гр. σχίζω «тс.», дінд. chinátti «розділяє»;
іє. (s)kē˘i-d- «тяти, відтинати, відділяти, відокремлювати»;
р. чи́стый «чистий», бр. чы́сты «тс.», др. чистыи «чистий; відкритий; рідкий, без заростей (про ліс); вільний від обов’язків; повний; ясний; прямий; непорочний; праведний; святий; викінчений; священий», п. czysty, ч. слц. čistó «чистий», вл. čisty «тс.; саморідний; незайманий», нл. cysty, полаб. cai̯stě, болг. м. чист, схв. чст, слн. číst, стсл. чистъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зачи́стка
зчи́сток
«послід у корови, яка отелилася»
на́чисто
нечи́стий
«[незліченний; заражений хворобою; неохайний]»
нечисто́та́
не́чисть
обчи́стка
очи́сни́й
очи́сник
очи́стка
о́чисть
«очищення, чистка»
очи́щувальний
очи́щувач
пере́чи́стка
чи́ста
«(повна) відставка»
чиста́ш
«місце, розчищене від лісу»
чистенина
«зерновий хліб; ячмінь, полба, жито, пшениця»
чи́сти(й)
«ріг у рубленій хаті, у якому кінці колод відрізуються рівно, під прямим кутом»
(у виразі чи́стий ву́гол)
чи́стик
чисти́ло
«дитячий послід»
чисти́льний
чисти́льник
чистина́
«чисте, незаросле місце»
чисти́на́
чи́стити
чи́стість
«чистота; [духовна чистота Г]»
чи́стка
чистови́й
чистови́к
чистота́
чистотнє
«чисто, цнотливо»
чисту́н
«акуратна людина; чистьоха»
чисту́ха
чистьба́
«очищення, чистка, чистота»
чистьо́ха
чистю́к
чистю́чка
чистяни́й
«хліб з пшениці або жита (без лусок)»
(у сполученні чистяни́й хліб)
чи́шчавка
«вид невеликої жаби, що буває в колодязях, копанках»
чи́шчалка
«тс.»
чи́шчаўка
«прилад, об який чистять взуття, заходячи в хату; жаба, котра очищує воду»
чи́щений
чістенина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чы́сты «тс.» | білоруська |
| чист | болгарська |
| čisty «тс.; саморідний; незайманий» | верхньолужицька |
| σχίζω «тс.» | грецька |
| chinátti «розділяє» | давньоіндійська |
| чистыи «чистий; відкритий; рідкий, без заростей (про ліс); вільний від обов’язків; повний; ясний; прямий; непорочний; праведний; святий; викінчений; священий» | давньоруська |
| scindō «розділяю» | латинська |
| šķîsts «тс.» | латиська |
| skóstas «рідкий» | литовська |
| skíesti «розріджувати, розділяти» | литовська |
| чист | македонська |
| cysty | нижньолужицька |
| cai̯stě | полабська |
| czysty | польська |
| čistъ «чистий» | праслов’янська |
| skijstan «тс.» | прусська |
| чи́стый «чистий» | російська |
| ч | сербохорватська |
| čistó «чистий» | словацька |
| číst | словенська |
| чистъ «тс.» | старослов’янська |
| ціди́ти | українська |
| *čidjǫ «очищую» | чеська |
| čistó «чистий» | чеська |
| дієприкметник | ? |
| *čidjǫ «очищую» | ? |
| čisti «очищувати» | ? |
| cěstiti «чистити» | ? |
| cěditi «цідити» | ? |
| šķīsts «чистий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України