ЗСЛИЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
слизьки́й «дуже гладкий; ковзкий»
псл. slizъkъ «слизький», slьzъkъ «тс.», очевидно, результат контамінації основ *skъl̥zati «сковзати», *skъl̥zъkъ «ковзкий» і slizь (slizъ) «слиз»;
разом з тим значення «ковзати» і «слиз» були обидва властиві вже іє. *(s)lei-g-;
пор. двн. slīhhan «крастися; повзти» (‹«ковзати»), гр. λίγδην «злегка зачепивши» і дірл. sligim «забруднюю», днн. slīk «намул»;
р. сли́зкий, бр. слі́зкі, п. śliski, [ślizki], ч. slizkó, слц. slizkó, [slzkó], нл. sliznuś (se) «розпливтись», слн. slízek «слизький», стсл. сльзъкъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вислиза́ти
ви́слизнути
зслиза́ти
зсли́зну́ти
зсли́зти
ізслиза́ти
«тс.»
ослизну́тися
«посковзнутися»
посли́знути
«позникати»
послизну́тися
прослиза́ти
прослизну́ти
розслизну́тися
«розтектися, зникнути»
сли́зик
«голиш (круглий гладенький камінець)»
слизина
«крутий прямовисний берег»
сли́зну́ти
слизо́та́
«слизькість»
сли́зти
«зісковзнути; зникнути»
слизькува́тий
сли́скавиця
«ожеледь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слі́зкі | білоруська |
| λίγδην «злегка зачепивши» | грецька |
| slīhhan «крастися; повзти» (‹«ковзати») | давньоверхньонімецька |
| sligim «забруднюю» | давньоірландська |
| slīk «намул» | давньонижньонімецька |
| *(s)lei-g- | індоєвропейська |
| sliznuś (se) «розпливтись» (se) | нижньолужицька |
| śliski | польська |
| ślizki | польська |
| slizъkъ «слизький» | праслов’янська |
| slьzъkъ «тс.» | праслов’янська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>l̥zati «сковзати» | праслов’янська |
| *sk<SUP>ъ</SUP>l̥zъkъ «ковзкий» | праслов’янська |
| slizь | праслов’янська |
| slizъ | праслов’янська |
| slizь | праслов’янська |
| slizъ | праслов’янська |
| сли́зкий | російська |
| slizký | словацька |
| slízek «слизький» | словенська |
| сльзъкъ «тс.» | старослов’янська |
| slzký | українська |
| slizký | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України