ЗРОШУВАЧІ — ЕТИМОЛОГІЯ
роса́ «краплі води, що осідають на поверхні; [нафта Нед]»
псл. rosa «роса»;
споріднене з лит. rasа̀, лтс. rasa «тс.», дінд. rasā́ «рідина, потік», rásaḥ «сік, рідина», лат. rōs (rōris) «роса»;
іє. *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти»;
припущення про зв’язок з гр. δρόσος «роса» (Ernout–Meillet 1019) та δρωή «стрімкий рух, натиск» (Persson Beitr. 837) викликають заперечення;
р. болг. роса́, бр. раса́, др. роса, п. ч. слц. вл. нл. rosa, м. роса, схв. ро̀са, слн. rôsa, стсл. роса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безро́сяний
зро́шувальний
зро́шувати
зро́шувач
ороша́ти
рі́ска
«росинка; крихта»
роси́на
роси́стий
роси́ти
роси́ця
ро́сний
ро́сяни́й
росяни́стий
ро́шенє
«мочіння»
(льону)
ро́шений
«росяний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раса́ | білоруська |
| роса́ | болгарська |
| rosa | верхньолужицька |
| δρόσος «роса» | грецька |
| ἐρωή «стрімкий рух, натиск» | грецька |
| rasā́ «рідина, потік» | давньоіндійська |
| rásaḥ «сік, рідина» | давньоіндійська |
| роса | давньоруська |
| *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти» | індоєвропейська |
| rōs «роса» (rōris) | латинська |
| rasa «тс.» | латиська |
| rasа̀ | литовська |
| роса | македонська |
| rosa | нижньолужицька |
| rosa | польська |
| rosa «роса» | праслов’янська |
| роса́ | російська |
| ро̀са | сербохорватська |
| rosa | словацька |
| rôsa | словенська |
| роса | старослов’янська |
| rosa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України