ЗРАЗАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зраз «зразок»
означали спочатку «вибитий для споглядання образ»;
похідні утворення від др. изрази́ти, изража́ти «вибивати на дереві або металі якийсь малюнок»;
р. изразе́ц «кахель», [изра́щик] «викрійка, шаблон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зразе́ць
зразко́вий
зразо́к
зразце́вий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
изрази́ти | давньоруська |
изража́ти «вибивати на дереві або металі якийсь малюнок» | давньоруська |
изразе́ц «кахель» | російська |
изра́щик «викрійка, шаблон» | російська |
зраз «живець для щеплення»
запозичення з польської мови;
п. zraz «живець для щеплення; (заст.) відрізаний кусок м’яса», zrazy «м’ясні битки або котлети, підсмажені, потім тушковані» пов’язане з razić «разити»;
очевидно, зберігає в собі давній зв’язок цього слова з rzezać «різати»;
р. бр. зра́зы «котлети з начинкою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зра́зи
«м’ясні або картопляні котлети з начинкою»
зразо́вий
«належний до зразів»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зра́зы «котлети з начинкою» | білоруська |
zraz «живець для щеплення; (заст.) відрізаний кусок м’яса» | польська |
zrazy «м’ясні битки або котлети, підсмажені, потім тушковані» | польська |
razić «разити» | польська |
зра́зы «котлети з начинкою» | російська |
rzezać «різати» | ? |
раз «один момент повторюваної дії; випадок; (числ.) один; (присл.) одного разу; (ст.) удар, слід від удару»
псл. razъ «удар», пов’язане чергуванням голосних з rězati «різати»;
вважається також (Skok III 115–116) похідним від raziti «разити»;
споріднене з лит. rúožas «смуга, ділянка», rė́žti «різати; ударяти», лтс. ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд», гр. ῥώξ «щілина, вузький прохід», ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся», ῥάσσω (атт. ῥάττω) «зштовхую, ввергаю»;
іє. *u̯rēg’h-/u̯rōg’h- «різати»;
р. бр. болг. раз, др. разъ, п. слц. вл. нл. raz, ч. ráz «раз (при рахуванні); удар; характер», схв. ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́зу
враз
вра́зний
«однаковий, рівномірний»
до́раз
«зразу, зараз же; досить, доволі»
дора́зу
«зразу»
за́ра
«тепер, зараз»
зара́з
за́раз
заразі́ськи
«зараз же, негайно»
за́разічки
«зараз»
зара́зо́м
за́ре
«тепер, зараз»
зра́зу
на-разу
«спочатку»
на́ра́з
нара́зі́
«у першу мить; поки що, зараз»
одра́зу
ора́з
«враз»
рази́на
«разок»
разі́вка
«поле, зоране один раз»
разко́м
«зразу; разом»
разкува́ти
«їсти один раз на день»
ра́зно
«дружно»
разо́ви́й
«просіяний один раз через сито»
(у виразі: разо́ва́ мука́)
ра́зовий
«одноразовий»
разови́к
«артист, запрошуваний на разові виступи»
разо́к
«(зменш. від раз); низка (намиста); [борозна, слід, риса]»
ра́зом
разува́ти
«тс.; молоти на грубе борошно Корз»
разура́зний
«постійний»
ура́з
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
раз | білоруська |
раз | болгарська |
raz | верхньолужицька |
ῥώξ «щілина, вузький прохід» | грецька |
ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся» | грецька |
ῥάττω «зштовхую, ввергаю» | грецька |
разъ | давньоруська |
*u̯rēg'h-/u̯rōg'h- «різати» | індоєвропейська |
ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд» | латиська |
rúožas «смуга, ділянка» | литовська |
rė́žti «різати; ударяти» | литовська |
raz | нижньолужицька |
raz | польська |
razъ «удар» | праслов’янська |
rězati «різати» | праслов’янська |
raziti «разити» | праслов’янська |
раз | російська |
ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці» | сербохорватська |
raz | словацька |
ráz «раз (при рахуванні); удар; характер» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України