ЗОЛОЧЕНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

зо́лото

псл.*zоltо;
споріднене з сx.-лит. žeĩtas «золотий, золотисто-жовтий», лтс. zèlts (‹*g’helt) «золото; золотий», двн. днн. gold (‹*gʼhl̥t-), гот. gulþ, ав. zaranya «золото», zairi- «жовтий, золотистий», дінд. híraḥyam «золото», háriḥ «золотистожовтий, зеленуватий»;
іє. *g’holt-, *gʼhel «жовтий, жовто-зелений», первісне значення якого, очевидно, було «блискучожовтий»;
р. зо́лото, бр. зо́лата, др. золото, п. вл. нл. złoto, ч. слц. zlato, полаб. zlȧtə, болг. м. зла́то, схв. злȃто, слн. zlató, стсл. злато;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дозоло́чувати
золота́вий
золота́р
золотаре́нко
золотари́ха
золотарі́вна
золота́стий
золо́тець «червінець»
золоти́й «червінець; монета в 15 коп.»
золоти́й
золоти́ло «матеріал для позолоти»
золоти́льник
золоти́нець «золота кулька»
золоти́стий
золоти́ти
золоти́тися
золоти́ще «родовище золота»
золоті́ти
золоття́ «золоті нитки, золоті речі»
золо́чений
обзоло́та
па́золоть «позолота»
перезоло́чувати
позолі́тка
позоло́та
позолоти́стий
позоло́тка
позолотник
позоло́тня
по́золоть
при́золотка
про́золоть «золотистий відтінок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zaranya «золото» авестійська
zairi- «жовтий, золотистий» авестійська
зо́лата білоруська
зла́то болгарська
złoto верхньолужицька
gulþ готська
gold (‹*gʼh$lt-) давньоверхньонімецька
*gʼhl̥t- давньоверхньонімецька
híraḥyam «золото» давньоіндійська
háriḥ «золотистожовтий, зеленуватий» давньоіндійська
gold (‹*gʼh$lt-) давньонижньонімецька
золото давньоруська
*g'holt- індоєвропейська
*gʼhel- «жовтий, жовто-зелений» індоєвропейська
*gʼhel «блискучожовтий» індоєвропейська
zèlts «золото; золотий» (‹*g’helt) латиська
*g'helt латиська
зла́то македонська
złoto нижньолужицька
zlȧtə полабська
złoto польська
зо́лото російська
злȃто сербохорватська
zlato словацька
zlató словенська
злато старослов’янська
zlato чеська
žeĩtas «золотий, золотисто-жовтий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України