ЗОЗУЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зозу́ля «(орн.) Cuculus L.; [віл темно-сірої масті]»
припущення Булаховського (ИАН ОЛЯ VII 108–109) про запозичення слова у східнослов’янські мови із західнослов’янських не знайшло підтримки;
Я;
сучасна форма виникла внаслідок асиміляції й спрощення приголосних;
псл. *žegъzulja ‹*žegъz-a;
споріднене з лит. gegeužė˜, gegė˜, gẽgė, лтс. dzęguze, прус. geguse, дісл. gaukr, двн. geuh;
іє. *ge-gu-gʼ-, очевидно, звуконаслідувальне;
р. [жегозу́ля заго́за, зозу́ля], бр. зязю́ля, др. зогзуля, зегула, п. gżegżółka, ч. žež(h)ule, слц. žežhulica;
Фонетичні та словотвірні варіанти
завзу́ля
зазу́лька
«сонечко»
(ент.)
зазу́ля
зизу́ля
зовзи́ля
зовзу́ля
зозуленя́
зо́зуль
«самець зозулі»
зозу́лька
зозульник
«тс.»
зозу́ля нічна
«дрімлюга, Caprimulgus europaeus L.»
(орн.)
зозуля́стий
зозуля́ти
«кувати, пророкувати»
зозу́лячий
зузули́на
зузу́ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зязю́ля | білоруська |
| geuh | давньоверхньонімецька |
| gaukr | давньоісландська |
| зогзуля | давньоруська |
| зегула | давньоруська |
| dzęguze | латиська |
| gegeužė˜ | литовська |
| gegė˜ | литовська |
| gẽgė | литовська |
| gżegżółka | польська |
| *žegъzulja | праслов’янська |
| geguse | прусська |
| жегозу́ля | російська |
| заго́за | російська |
| žežhulica | словацька |
| зозу́ля | українська |
| žež(h)ule | чеська |
| *ge-gu-gʼ- | ? |
зозу́линець «орхідея, Orchis L.» (бот.)
похідні утворення від зозу́ля;
назви пояснюються або тим, що більшість цих рослин цвіте в той час, коли кує зозуля, або магічним культом зозулі в деяких народів, зокрема, слов’ян, які вважали її віщункою й часто зверталися до неї в заклинаннях та піснях;
відзначені рослини використовували в народній медицині з метою чарування, відновлення сил, отруєння з огляду на великий вміст у них різних активних речовин;
бр. [зязю́лька] «зозулинець; зозулині черевички», ч. [zezulka] «зозулинець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зазули́нець
зезю́льки
«зозулинець салеповий, Orchis morio L.»
(бот.)
зезюльки жовті
«зозулині черевички, Cypripedium calceolus L.»
(бот.)
зезюльки́ красні
«черевички великоцвіті, Cypripedium marcanthon Sw.»
(бот.)
зезюльки́ рябі
«Cypripedium guttatum Schwarz.»
(бот.)
зозу́лині рушнички́
«зозулині сльози яйцелисті, Listera ovata L.»
(бот.)
зозу́лині сльо́зи
«тс.; [зозулинець шоломоносний, Orchis militaris L.]»
(бот.)
зозу́лині черевички
«Cypripedium calceolus L.»
зозу́лині чо́боти
«зозулинець обпалений, Orchis ustulata»
(бот.)
зозу́лька
«братки, фіалка трикольорова, Viola tricolor L.; фіалка шершава, Viola hirta L.; зозулинець шоломоносний, Orchis militaris L.»
(бот.)
зозульник
«? Я; грицики звичайні, Capsella bursa pastoris (L.) Medic.»
(бот.)
зузулинець
«тс.»
зязю́льки
«зозулинець салеповий, Orchis morio L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зязю́лька «зозулинець; зозулині черевички» | білоруська |
| zezulka «зозулинець» | чеська |
| зозу́ля | ? |
каву́ля «зозуля»
очевидно, утворене від [ка́ва] «сива ворона, галка» за аналогією до зозу́ля з огляду на паралельне вживання цих форм (пор. зозуля-кавуля]. – Див. ще кав;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́ва «сива ворона, галка» | ? |
| зозу́ля (пор. зозуля-кавуля]. -- Див. ще кав. | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України