ЗОДЧИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

зо́дчий

запозичення з старослов’янської мови;
стсл. зьдъчии утворене від зьдъ «оброблена глина, глиняна стіна», зьдати, зъдати «створювати, будувати», яким відповідають ч. zed’ «стіна», болг. зид «мур», зи́дам «будую», м. sид «мур», sида «будує», схв. зȗд «мур», зи́дати «мурувати», слн. zíd «мур», zídati «мурувати»;
споріднене з лит. žiẽsti «ліпити, формувати», žaĩdas «піч», лтс. ziest «обмазувати глиною», прус. seydis «стіна»;
балтосл. *gʼheid- є, очевидно, результатом метатези іє. *dheigʼh-: гот. deigan «місити, м’яти», дінд. déhmi «обмазую», dēbí «вал, дамба, насип»;
р. зо́дчий, бр. зо́дчы, др. зьдъчии (зъдчии) «будівник, муляр; гончар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зодчий «тесля» (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*gʼheid- балтослов’янська
зо́дчы білоруська
зид «мур» болгарська
зи́дам «будую» болгарська
deigan «місити, м’яти» готська
déhmi «обмазую» давньоіндійська
dēbí «вал, дамба, насип» давньоіндійська
зьдъчии «будівник, муляр; гончар» (зъдчии) давньоруська
*dheigʼh-: індоєвропейська
ziest «обмазувати глиною» латиська
žiẽsti «ліпити, формувати» литовська
žaĩdas «піч» литовська
sид «мур» македонська
sида «будує» македонська
seydis «стіна» прусська
зȗд «мур» сербохорватська
зи́дати «мурувати» сербохорватська
zíd «мур» словенська
zídati «мурувати» словенська
зьдъчии «оброблена глина, глиняна стіна» старослов’янська
зъдати «створювати, будувати» старослов’янська
зьдъ старослов’янська
zed' «стіна» чеська
зо́дчий ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України