ЗОВИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
зови́ця «чоловікова сестра»
псл. *zъlу, род. в. *zъlъѵе;
споріднене з лат. glōs «зовиця», гр. γάλως «тс.»;
іє. *g’(e)lōu̯-s «чоловікова сестра, зовиця»;
р. золо́вка, [зо́лва, зо́лвица], бр. залві́ца, п. zełwa, żełwa, żełwica, zołwa, żołwica, ч. zolva, слц. zolvica, болг. зъ́лва, м. золва, схв. зȁова, слн. zólva, стсл. злъва, зълъва;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зоввиця
золви́ця
золо́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| залві́ца | білоруська |
| зъ́лва | болгарська |
| γάλως «тс.» | грецька |
| *g'(e)lōu̯-s «чоловікова сестра, зовиця» | індоєвропейська |
| glōs «зовиця» | латинська |
| золва | македонська |
| zełwa | польська |
| żełwa | польська |
| żełwica | польська |
| zołwa | польська |
| żołwica | польська |
| *zъlу | праслов’янська |
| золо́вка | російська |
| зо́лва | російська |
| зо́лвица | російська |
| зȁова | сербохорватська |
| zolvica | словацька |
| zólva | словенська |
| злъва | старослов’янська |
| зълъва | старослов’янська |
| zolva | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України