ЗОБИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. zobъ, zobь похідне від zobati «дзьобати; поїдати»;

р. зоб, др. зобь «корм», п. zób «зерновий корм для птиці», ч. zob «корм», нл. zob «клюв», болг. м. зоб «овес, фураж», схв. зȏб «овес», слн. zób «зерновий корм»;

псл. zobь «їжа, корм» (очевидно, спочатку «зерно»), пов’язане з zobati «поїдати (клювати) зерно»;

в українській формі початкове дзь є результатом вторинного зв’язку з дзьо́ба́ти;

р. [зобь] «їжа; корм», [зобе́ц] «ячна полова», др. зобь «корм», ч. zob «корм (пташиний)», болг. зоб «зерно для годівлі худоби», зобя́ «годую зерном», схв. зȏб «овес», зòбити «годувати зерном»;

псл. *zobati «довбати; клювати»;

споріднене з лит. žė˜bti «неохоче їсти», žėˊbėtі «їсти, клювати», žibìkas «мішечок», лтс. zebenieks «мішечок з вівсом для коня», дангл. cēafl «щока, щелепа», ірл. gop «рот; дзьоб», ав. zafar (zafan-) «рот, паща»;

іє. *g’ebh-, *g’ep(h)- «рот, щелепа; їсти»;

р. [зоба́ть] «жадібно й швидко їсти великими шматками», др. зобати, п. zobać «клювати», ч. zobati, слн. zobať, болг. зо́бам, м. зоба, схв. зòбати, слн. zóbati, стсл. зобати «їсти»;

пов’язане з зоб (хвороба);

назва зумовлена тим, що свіжий сік рослини використовували для лікування зоба;