ЗНУЩАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
знуща́тися
очевидно, пов’язане з псл. gnusъ, gnǫsъ, збереженим у р. гнус «мошкара; нечисть», бр. гнюс «скупий; негідник», др. гнусъ «бруд; відраза», гнусьныи, гнушатися «відчувати відразу», п. gnus «ледар», ч. hnus «відраза», болг. гнус «тс.», схв. гну̏шати се, слн. gnús «відраза», стсл. гноусьnъ, гноушатисѧ, гнѫшатисѧ і спорідненим з лит. gniū˜sai «паразити», дісл. gnūa «терти», gnýja «бушувати», герм. *gnu «скребти, терти», гр. χναύω «скребу, дряпаю», χνόος, χνου̃ς «те, що може бути здряпнуте; осад, піна, бруд»;
іє. *ghneus- ‹*ghen«перегризати, розтирати, скребти», до якого зводиться й псл. gniti, укр. гни́ти;
зіставлення з лат. nausea «морська хвороба, блювота», гр. ναυσία «тс.» (Machek ESJČ 172–173) непереконливе;
Фонетичні та словотвірні варіанти
згнуща́тися
знуща́тель
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гнюс «скупий; негідник» | білоруська |
гнус «тс.» | болгарська |
*gnu «скребти, терти» | германські |
χναύω «скребу, дряпаю» | грецька |
χνόος | грецька |
χνου̃ς «те, що може бути здряпнуте; осад, піна, бруд» | грецька |
ναυσία «тс.» | грецька |
gnūa «терти» | давньоісландська |
gnýja «бушувати» | давньоісландська |
гнусъ «бруд; відраза» | давньоруська |
гнусьныи | давньоруська |
гнушатися «відчувати відразу» | давньоруська |
*ghneus- «перегризати, розтирати, скребти» | індоєвропейська |
*ghen | індоєвропейська |
nausea «морська хвороба, блювота» | латинська |
gniū˜sai «паразити» | литовська |
gnus «ледар» | польська |
gnusъ | праслов’янська |
gnǫsъ | праслов’янська |
gniti | праслов’янська |
гнус «мошкара; нечисть» | російська |
гну̏шати се | сербохорватська |
gnús «відраза» | словенська |
гноусьnъ | старослов’янська |
гноушатисѧ | старослов’янська |
гнѫшатисѧ | старослов’янська |
гни́ти | українська |
hnus «відраза» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України